Процесуальне хуліганство VS адвокатське мистецтво: як відрізнити?

Для ефективності захисту та відновлення порушених прав важливу роль відіграє своєчасність судового розгляду.

Для ефективності захисту та відновлення порушених прав важливу роль відіграє своєчасність судового розгляду, що безсумнівно залежить від поведінки учасників справи та добросовісного здійснення ними своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов’язків.

Процесуальні кодекси значну увагу приділяють таким процесуальним інститутам як «зловживання процесуальними правами» та «заходи процесуального примусу», що відображають посилення принципу процесуальної економії. Так, неприпустимість зловживання процесуальними правами визначено одним з принципів цивільного та господарського судочинства (ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) та Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України)).

Відповідно до ст. 44 ЦПК України та ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Зловживання процесуальними правами визначається як дії, що суперечать завданню цивільного (господарського, адміністративного) судочинства.

Тому, з огляду на зазначене, процесуальне законодавство передбачає застосування до сторін спору заходів процесуального примусу у вигляді штрафів, наприклад, за затягування розгляду справи, необґрунтовані відводи судді – за так зване процесуальне хуліганство.

На сьогоднішній день, таке процесуальне хуліганство стало зовсім недешевим. Подавати не одну, а п’ять касаційних скарг, щоб вибирати з-поміж колегій суддів, яка розглядатиме справу, клопотати без упину та відкладати розгляд справ, щоб затягнути процес, – сьогодні стає небезпечним та дорогим задоволенням.

Та все ж, при судовому розгляді справи завжди повинне залишатися місце для адвокатської творчості. Вміння читати закони між рядків з метою захисту прав та інтересів клієнта – це прояви справжнього таланту.

Так, виникає питання: «Де межа між недобросовісним зловживанням та адвокатською творчістю?»

Верховний Суд спробував дати відповідь на вищевказане питання. Так, Верховний Суд роз’яснив питання зловживання процесуальними правами за Цивільним процесуальним кодексом України.

Суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

- подання скарги на рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася;