Просте товариство для єдинника – панацея?

Як відомо, суб’єктів господарювання, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, досить часто використовують в оптимізації оподаткування. Зрозуміло, що на практиці досить проблематично виокремити добропорядних платників податків від «оптимізаторів». По суті, ні практика, ні тим більше законодавство не напрацювали, не виробили тих маркерів, які б дозволили ідентифікувати нечесних підприємців та створити рівні умови для всіх.

Податки повинні платити всі, проте їх розмір та адміністрування має бути справедливим та адекватним нинішньому стану речей.

Серед цікавих варіантів з огляду на оптимізацію оподаткування є застосування платниками єдиного податку простого товариства.

Просте товариство як оптимальна форма спільного господарювання

Згідно з положеннями ст. 1130 Цивільного кодексу України (далі – «ЦКУ») сторони, укладаючи договір простого товариства (договір спільної діяльності), зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети на основі об’єднання своїх вкладів.

До вкладів можуть відноситься (1) грошові кошти, (2) інше майно, (3) професійні та інші знання, навички та вміння, (4) ділова репутація та ділові зв’язки. З урахуванням ст. 1133 ЦКУ сторони договору вправі визначати самостійно грошову оцінку своїх вкладів.

У договорі простого товариства істотною умовою є, зокрема розмір вкладу та порядок розподілу витрат та прибутку.

Відповідно до ст. 190 ЦКУ майном як особливим об’єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки.

У свою чергу, до майнових прав, з урахуванням положень Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» є будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги, що можуть бути оцінені.

Використання простого товариства досить поширене для земельних відносин, будівництва, видобутку корисних копалин. Як правило, це пояснюється тим, що певний суб’єкт не може в силу закону передати майно в оренду (як правило, це стосується державної, комунальної власності установ, організацій) прямо або ж існує специфічне регулювання певної галузі економіки, однак можливим варіантом є просте товариство, в якому учасники вносять свої вклади, в тому числі - майнові права.

У таких випадках, сторони розглядають окремі складові права оренди (право володіння, користування, доступу до земельної ділянки, зокрема) як можливість обійти законодавчі обмеження.