Програмне забезпечення без ліцензії: хто перевіряє?

Хто має право перевіряти

Право на перевірки законності використання комп’ютерних програм та фіксування порушення законодавства мають такі особи:

• органи Нацполіції. Вониздійснюють контроль як у загальному порядку, передбаченому Кримінально процесуальним кодексом (далі - КПК), оскільки відповідно до ст.216 КПК кримінальне правопорушення за ст.176 ККУ віднесено до підслідності слідчих органів Нацполіції, так і шляхом складання протоколів про адміністративні правопорушення за ст.512 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП). При цьому законодавство не містить особливих вимог, порядку та ін. щодо проведення органами Нацполіції перевірок, контролю за дотриманням законності при використанні саме програмного забезпечення;

• органи податкової служби, які відповідно до пп.20.1.41 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення за ст.512 КУпАП. Водночас законодавство не передбачає особливих вимог, порядку та ін. щодо проведення органами податкової служби перевірок, контролю за дотриманням законності при використанні саме програмного забезпечення;

• державні інспектори з питань інтелектуальної власності, які здійснюють такий контроль відповідно до Положення № 674(4). Оскільки законодавством визначено особливий порядок здійснення контролю державними інспекторами з питань інтелектуальної власності, розглянемо його докладніше.

Так, п.8 Положення про державного інспектора з питань інтелектуальної власності Міністерства економічного розвитку і торгівлі, затверджене постановою КМУ від 17.05.2002 р. № 674 (далі - Пложення № 674) визначені права державного інспектора і закріплено, що з метою виконання покладених на нього завдань державний інспектор має право, зокрема:

1) перевіряти у суб’єктів господарювання наявність дозволу на використання об’єктів права інтелектуальної власності на будь-якій стадії їх виробництва, розповсюдження, прокату чи провадження іншої діяльності, пов’язаної з їх використанням;

2) вимагати від суб’єктів господарювання, що використовують об’єкти права інтелектуальної власності, забезпечення надання для ознайомлення реєстраційних, фінансових та інших документів, які підтверджують право суб’єкта господарювання на використання зазначених об’єктів;

3) проводити огляд та вилучати у суб’єктів господарювання з метою вивчення на необхідний строк, але не більш як 30 днів, об’єкти права інтелектуальної власності у разі, коли є обґрунтована підстава підозрювати вчинення порушення вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності;

4) проводити перевірку та вилучати в разі потреби у суб’єктів господарювання на період до вирішення питання в судовому порядку носії, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, а також перевіряти порядок здійснення технологічних процесів, господарських операцій, пов’язаних з виробництвом, розповсюдженням, прокатом, зберіганням, використанням та переміщенням зазначених носіїв;

5) перевіряти наявність контрольних марок на введених в обіг примірниках аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних, серію та номер контрольних марок і відповідність назви аудіо­візуального твору, фонограми, відеограми, комп’ютерної програми, бази даних, нанесеної на контрольні марки, назві відповідного примірника, а також вилучати примірники аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних, на які не наклеєні контрольні марки або на які наклеєні контрольні марки, що мають серію і номер, що не відповідають даним Єдиного реєстру одержувачів контрольних марок, або на які нанесено назву аудіовізуального твору, фонограми, відеограми, комп’ютерної програми, бази даних, що не відповідає назві конкретного примірника;