Проблемні питання застосування ч. 2 ст. 172-6 КУпАП

Останнім часом досить актуальним стає питання практики застосування норм щодо адміністративних правопорушень, пов’язаних х корупцією, що відбувається у зв’язку з посиленням політики держави у сфері запобігання та протидії корупції.

22.05.2017 року судова палата у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ направила головам апеляційних судів лист, в якому висвітлила позиції застосуванням норм діючого законодавства України щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов’язані з корупцією.

Одна, нажаль, у вказаному листі ВССУ фактично зовсім не висвітлено позиції щодо практики застосування ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, незважаючи на те, що вказана норма є не менш актуальною у практиці застосування.

Відповідно до ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, відповідальність за цією статтею настає за неповідомлення або не своєчасне повідомлення про відкриття рахунку в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані. Сама по собі ч. 2 ст. 172-6 КУпАП не встановлює: строків звернення відповідним суб’єктом; орган в який необхідно звернутися; форми відповідного звернення; визначення «суттєвих змін у майновому стані» відповідного суб’єкта.

Для об’єктивності необхідно відзначити те, що відповідно до примітки цієї статті, визначений суб’єкт з відсиланням до ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» та на те, що відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних сум від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Однак і примітка не відсилає нас до будь-якого закону і не надає визначенню та розумінь наведених вище питань.

В наведеному роз’ясненні ВССУ, як і в судовій практиці, склалася позиція, що для настання відповідальності, в тому числі за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП необхідно застосовувати Закон України «Про запобігання корупції».

Так, наприклад, в постанові Апеляційного суду міста Києва, від 17.02.20017 року справа № 33/796/390/2016 суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» в редакції закону № 1022-VIII від 15.03.2016/ встановлено, що у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства. Порядок інформування Національного агентства про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента, а також про суттєві зміни у майновому стані визначаються Національним агентством.

Так, рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від червня 2016 року №3 затверджено Форму повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб'єкта декларування, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 року за №961/29091, відповідно до якої, під суттєвою зміною у майновому стані суб'єкта декларування розуміється отримання ним одноразового доходу або придбання майна на суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 01 січня року, у якому подається повідомлення. Якщо вартість майна перевищує 50 мінімальних заробітних плат, але була сплачена частинами, то повідомлення про суттєві зміни в майновому стані подається після переходу права власності на таке майно. Дохід, який був нарахований, але не сплачений (не отриманий), не повідомляється. Повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування подається ним особисто шляхом заповнення відповідної електронної форми на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції через власний персональний електронний кабінет суб'єкта декларування у системі Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Інформація, включена в повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування, повинна бути також відображена в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яку такий суб'єкт декларування подає відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».

Причому, ані ВССУ, ані Апеляційний суд міста Києва в (вищенаведеному прикладі) не вказав, у зв’язку з чим вони зробили висновок про необхідність застосування норм Закону України «Про запобігання корупції».

Чи можна вважати, що у вказаних випадках суди застосували блакетну норму і що є бланкетною нормою? В теорії права визначено: При бланкетному способі конкр. посилання немає, але окр. елементи формулюються у спец, правилах, що видно з тексту Б. н. (напр., норма, що встановлює відповідальність за порушення протипожєж. правил). А. Й. Міллер.