Проблемні питання визначення підсудності справ у сфері земельних правовідносин

Вже багато років поспіль залишається надзвичайно актуальним питання забезпечення єдності судової практики з приводу визначення підсудності справ у сфері земельних правовідносин.

Після прийняття Конституційним Судом України рішення від 01.04.2010 р. у справі №10-рп/2010 з приводу визначення підсудності справ у сфері земельних правовідносин протягом кількох років касаційними судами (ВГСУ, ВССУ, ВАСУ) було прийнято власні постанови Пленумів, у яких «по-своєму» визначено юрисдикцію земельних спорів, що призвело до існування неоднозначної ситуації з приводу визначення підсудності таких справ.

Далі вже Верховний Суд України висловив свою позицію з приводу підсудності земельних спорів (постанови ВСУ: від 09.12.2014 р. у справі №21-308а14; від 11.11.2014 р. у справі №21-493а14; від 25.11.2015 р. у справі №21-5535а15; від 04.11.2015 р. у справі №21-3296а15; від 13.10.2015 р. у справі №21-2229а15; від 29.09.2015 р. у справі №21-345а15), однак це не призвело до єдності судової практики, з урахуванням існування чинного та обов’язкового до виконання рішення КСУ.

Крім того, на сьогодні позиція Верховного Суду України не є єдиною. Це ще більше призводить до непорозуміння серед юридичного співтовариства та значно ускладнює доступ до правосуддя фізичним та юридичним особам.

Користуйтесь консультацією: Щодо прав та способів захисту земельних прав

Позиція Конституційного Суду України

Конституційний Суд України у рішенні від 01.04.2010 р. №10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 143 Конституції України, п. «а», «б», «в», «г» ст. 12 Земельного кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України вирішив:

• положення п. «а», «б», «в», «г» ст. 12 Земельного кодексу України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності потрібно розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень;
• положення п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на «спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності» слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до ст. 69 Закону України «Про Конституційний Суд України», рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Позиція ВАСУ

Також на сьогодні існує чинна позиція Вищого адміністративного суду України (далі – ВАСУ), викладена в постанові Пленуму №8 від 20.05.2013 р. «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів», з приводу підсудності справ у земельних правовідносинах.