Чи можна успадкувати знищену під час війни нерухомість? Яке свідоцтво має видавати в такому випадку нотаріус? Чи можна отримати у спадок житловий сертифікат і яким чином його реалізувати на ринку нерухомості?
Відповіді на ці та інші проблемні питання спадкування в контексті доступу до національного компенсаційного механізму
Таке питання набуло особливої актуальності в умовах війни, коли внаслідок ворожих обстрілів мало не щодня українці втрачають своє житло, і що найстрашніше — рідних і близьких. Людські життя — безцінні, це безповоротні втрати, які ніколи не вдасться відродити, тоді як повернути зруйновані оселі, точніше відновити їх або ж придбати нові за компенсаційні кошти, — перспектива цілком реальна.
За офіційними даними, понад 60 тисяч українських родин вже скористалися державною програмою єВідновлення та отримали кошти на ремонт пошкоджених домівок, ще близько 4 тисяч осіб, чиї оселі було повністю знищено, використали на ринку нерухомості житлові сертифікати. Ці цифри у порівнянні з масштабами нинішніх руйнацій, звісно, не вражають, хоча вселяють певний оптимізм. Адже Україна чи не єдина країна в світі, яка в умовах активних бойових дій запустила національний механізм надання компенсації за воєнні руйнації!
Тож, чи можна успадкувати знищене житло?.. Це питання з категорії теоретичного перейшло в практичну площину після того, як рамковий «компенсаційний» закон (Закон України 2923-IX) відніс спадкоємців власників зруйнованої нерухомості до категорії отримувачів компенсації. Щоправда, цей факт тільки пожвавив юридичні дискусії стосовно того, чи можна отримати у спадок майно, якого фізично не існує. Втім, градус полеміки значно знизився після внесення змін до положень частини 2 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно з якими, цитую «речові права на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації».
Такі новації в частині конкретизації моменту припинення права власності на нерухомість були покликані врегулювати, зокрема, процедуру доступу до компенсації спадкоємців померлих власників знищеного житла, адже донедавна в нотаріальній спільноті не було одностайної думки щодо можливості спадкування нерухомості, яка була повністю зруйнована.
Тому відповідь на вказане питання ствердна. Так, успадкувати знищене майно можна, але тільки за умови, що спадкодавець — його власник за життя не здійснив дії щодо проведення державної реєстрації припинення права власності, тобто майно було знищено тільки фізично, але не юридично.
Відповідь на це питання криється в особливостях доступу до національного компенсаційного механізму. Оскільки компенсація як за пошкоджену, так і за повністю знищену нерухомість наразі надається тільки верифікованим власникам, тобто тим особам, інформація про право власності яких вже внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРП), для того, щоб скористатися державною програмою єВідновлення передусім необхідно юридично оформити статус спадкоємця.
Якщо власник зруйнованого внаслідок військової агресії росії житла помер і за життя не встиг подати відповідну заяву в межах електронної публічної послуги єВідновлення, і не припиняв право власності на нерухомість, його спадкоємець/спадкоємці можуть отримати компенсацію. Для цього потрібно звернутися до нотаріуса і прийняти спадщину. За загальним правилом спадщина має бути прийнята протягом 6 місяців з дня її відкриття, тобто з моменту смерті спадкодавця. Це означає, що потрібно подати заяву про прийняття спадщини за законом чи за заповітом саме у шестимісячний часовий проміжок, а не після його завершення.
Зверну увагу на важливі особливості спадкування під час війни. У період дії воєнного стану та протягом 2 років з дня його припинення або скасування у випадку, якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті або дня, з якого її оголошено померлою, відповідні строки обчислюватимуться з дня державної реєстрації смерті особи. Наприклад, якщо особа загинула ще на початку повномасштабного вторгнення росії, а його родичі змогли зареєструвати смерть тільки навесні 2024-го, відлік строку для прийняття спадщини розпочнеться саме з моменту державної реєстрації смерті, а не з дня загибелі особи.
Після видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус має зареєструвати право власності на житло, яке раніше належало спадкодавцю, за новим власником-спадкоємцем. Таку процедуру внесення відомостей до ДРРП здійснює той же нотаріус, який вів спадкову справу. Тільки після цього законний спадкоємець у статусі верифікованого власника зруйнованого житла зможе звернутися з заявою про надання компенсації.
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Все права защищены.