Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначає перелік категорій військовозобов'язаних, які мають право на отримання відстрочки від призову. Зокрема, нормами пункту 3 частини 1 статті 23 вказаного Закону визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Усе більш-менш зрозуміло лише у випадку, якщо чоловік одружений із матір'ю дітей і записаний батьком у кожному із трьох (або більше) свідоцтв про народження дітей. Але в житті, зокрема в сімейному, не все так просто. Інтернет-форуми заповнені безліччю питань щодо надання відстрочки для чоловіків, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей. На жаль, розглянути їх усі в рамках однієї статті не є можливим, але спробуємо надати відповіді хоча б на найбільш поширені. І перше ж питання, з яким ми зіштовхнемося:
Що означає «утримання» дітей?
Проблема починається з того, що чинне законодавство не містить чіткого визначення поняття «утримання дітей». Подібне поняття використовується у Законі України «Про пенсійне забезпечення», але стосується членів сім'ї померлого. Так, стаття 38 вказаного Закону визначає поняття «утриманці»: члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Імовірно, за аналогією дане поняття визначається і судами, які у своїх рішеннях зазначають, що утримання особи передбачає її знаходження на тривалому або постійному матеріальному або грошовому забезпеченні з боку іншої особи, і ця допомога є для неї постійним і основним джерелом засобів до існування (справа № 682/1395/23). Із такого визначення постає наступне питання:
Чи можна довести факт перебування дітей на утриманні чоловіка, якщо дружина отримує дохід?
Виходячи з формулювання поняття «утримання», очевидно, що воно припускає перебування дітей на практично повному фінансовому забезпеченні заявника. Така ситуація можлива за умови відсутності в іншого із батьків джерел доходів або ж недостатності розміру цих доходів для покриття витрат на дітей, наприклад, при перебуванні другого із батьків у декретній відпустці або неоплачуваній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, а також отриманні доходу, що є недостатнім для покриття навіть половини документально підтверджених витрат на дітей.
При доведенні даного факту слід враховувати законодавчо встановлений прожитковий мінімум на дітей відповідного віку, а також розмір додаткових витрат, що їх потребують діти, наприклад, на лікування, відпочинок, оплату приватних дитячих садків, шкіл, різноманітних курсів тощо.
Ну добре, а що:
Якщо військовозобов'язаний має трьох рідних дітей, але не одружений і не проживає з їхньою матір'ю (матерями), при цьому не має заборгованості зі сплати аліментів, то чи має він право на відстрочку?
Попри формулювання пункту 3 частини 1 статті 23 Закону, що наведена вище, суди критично ставляться до ситуацій, коли факт утримання дітей доводиться лише сплатою аліментів. До прикладу, Київський апеляційний суд розглядав справу № 752/15264/22, де на підтвердження перебування дітей на утриманні заявником надано свідоцтва про народження та дані щодо сплати аліментів. Суд зазначив, що факт сплати аліментів сам по собі не свідчить про повноту визначення, чи перебуває особа на утриманні. Дані про регулярність такої виплати, її обсяг, добровільність інших платежів на утримання дітей матеріали справи не містять, рішення про визначення місця проживання дітей разом з батьком у матеріалах справи також відсутнє. Таким чином, з огляду на встановлені обставини справи, апеляційний суд вказує на те, що доказів на підтвердження факту перебування дітей на утриманні заявника в матеріалах недостатньо, всі заінтересовані особи не залучені, і саме за таких додаткових підстав відмовляє у задоволенні заяви. При цьому суд окремо звернув увагу на те, що подаючи заяву до суду про встановлення факту перебування на утриманні, заявник не зазначає заінтересованими особами мам спільних із заявником дітей, які і повинні свідчити щодо утримання їх спільних дітей, оскільки такий обов'язок покладається на обох батьків.
Блог