Проблеми примусової реалізації корпоративних прав

Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 10 Закону України “Про виконавче провадження”, одним із заходів примусового виконання рішень є зокрема звернення стягнення на корпоративні права боржника.

Частина перша статті 48 Закону України “Про виконавче провадження” пояснює, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Читайте статтю: Передача прав засновника (учасника) приватного підприємства

Отже, ми можемо чітко стверджувати, що законодавство України дозволяє здійснювати примусову реалізацію корпоративних прав для задоволення інтересів стягувачів у виконавчому провадженні.

На сьогодні реалізація арештованого майна у виконавчому провадженні здійснюється шляхом проведення електронних торгів Державним підприємством “СЕТАМ” відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, що затверджений Міністерством юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 (надалі — Порядок). Можемо впевнено заявити, що за умови дотримання виконавцем встановлених законодавством норм, спрямованих на підготовку до проведення електронних торгів, жодних проблем під час реалізації корпоративних прав не виникне.

Найцікавіші моменти виникають вже під час оформлення переможцем права власності на корпоративні права, тобто проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу. Здавалося б, що складного? Порядком чітко вказано, що акт про проведені електронні торги, який видається у разі повного розрахунку переможцем електронних торгів, є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно. Однак не все так просто.

Так, згідно практики цивільного законодавства, зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” пунктом восьмим частини другої статті 9 передбачає внесення відомостей про учасників юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Читайте статтю: Похідні позови: нововведення у корпоративному праві, на які варто звернути увагу

Таким чином, без проведення державної реєстрації змін відомостей про учасників юридичної особи у зв'язку із примусовою реалізацією частки у статутному капіталі переможець електронних торгів не зможе брати участь у здійсненні керівництвом юридичною особою та реалізовувати інші правомочності учасника такої юридичної особи.