Про затвердження Державної програми розвитку регіону українських Карпат на 2020-2022 роки
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Державну програму розвитку регіону українських Карпат на 2020-2022 роки, що додається.
2. Міністерствам, іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади:
забезпечити виконання Програми, затвердженої цією постановою, в межах коштів, передбачених у державному та місцевих бюджетах на відповідний бюджетний період, а також за рахунок коштів інших джерел;
подавати щороку до 1 лютого Міністерству розвитку громад та територій інформацію про стан виконання Програми, затвердженої цією постановою, для її узагальнення та подання до 1 березня Кабінетові Міністрів України та Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.
3. Внести до розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2019 р. № 232 “Про схвалення Концепції розвитку гірських територій українських Карпат” (Офіційний вісник України, 2019 р., № 32, ст. 1165) зміни, що додаються.
ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА
розвитку регіону українських Карпат на 2020-2022 роки
Важливість розвитку регіону українських Карпат розглядається в контексті пріоритетів державної регіональної політики та Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 385 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 70, ст. 1966), щодо поліпшення якості життя, зміцнення місцевої економіки та громад, збереження природних цінностей та культурної спадщини, розвитку транскордонного та міжрегіонального співробітництва.
Регіон українських Карпат займає територію площею 56,6 тис. кв. кілометрів у межах чотирьох адміністративних областей - Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької.
На території регіону українських Карпат статус гірських мають 715 населених пунктів, з них майже 40 відсотків (279 населених пунктів) є важкодоступними, оскільки розташовані на висоті понад 600 метрів над рівнем моря.
Українські Карпати є передусім зоною паводкового ризику. Внаслідок стихійних лих 2008-2018 років було зруйновано більше 1500 об’єктів інфраструктури (мости, штучні споруди), декілька тисяч приватних садиб, знищено електромережі та сільськогосподарські угіддя.
Складність природних умов, низький рівень транспортної доступності, недиверсифіковане виробництво, низький рівень підприємницької ініціативи та поширення практики реєстрації суб’єктів господарювання не за місцем провадження господарської діяльності негативно впливають на зайнятість населення гірських населених пунктів. Так, за підсумками січня - червня 2019 р. спостерігається скорочення фермерських господарств на 10 тис. осіб наявного населення гірських населених пунктів порівняно з відповідним періодом попереднього року у Львівській області з 3,6 до 3,1 відсотка, у Чернівецькій - з 13,9 до 9,4 відсотка, тоді як загальноукраїнський показник зріс до 10,8 відсотка.
Відсутність послідовної державної політики, спрямованої на комплексний розвиток гірських територій з урахуванням еколого-геологічних особливостей функціонування господарських комплексів, призвела до збільшення диспропорцій за основними соціально-економічними показниками.
Показники рівня зайнятості економічно активного населення (за окремою методологією Міжнародної організації праці) в Івано-Франківській (55,6 відсотка), Закарпатській (54,5 відсотка) та Львівській (56,8 відсотка) областях значно нижчі за середній показник по Україні (57,1 відсотка).
У зв’язку з високогірним розташуванням та транспортною важкодоступністю багатьох населених пунктів діти не мають можливості здобувати якісну освіту. Стабільно низьким залишається показник питомої ваги дітей, охоплених позашкільною освітою. Так, за перше півріччя 2019 р. він знизився у гірських населених пунктах Закарпатської області на 3,1 відсотка, Чернівецької області - на 0,1 відсотка, в Івано-Франківській та Львівській залишився на рівні попереднього року (56 відсотків та 20,4 відсотка відповідно).
Крім міжрегіональних диспропорцій розвитку Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей, існує тенденція до збільшення внутрішньорегіональної диференціації.
За підсумками 2018 року соціально-економічний розвиток гірських населених пунктів Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей щодо показників у цілому за регіоном, на території якого вони розташовані, характеризувався значними диспропорціями:
за обсягом доходів місцевих бюджетів на одну особу - від 1,3 раза в Івано-Франківській області до 2,9 раза у Закарпатській області;
за обсягом реалізованої промислової продукції на одну особу - від 3,3 раза у Закарпатській області до 6,8 раза у Львівській області;
за обсягом роздрібного товарообороту на одну особу - від 2,1 раза в Івано-Франківській області до 5,5 раза у Львівській області;
за обсягом капітальних видатків місцевих бюджетів (без трансфертів з державного бюджету) на одну особу - від 1,7 раза в Івано-Франківській області до 6 разів у Закарпатській області.
Ця Програма розроблена для комплексного розв’язання першочергових наявних проблем в економічній сфері за умови збалансованості інтересів зростання якості життя населення гірських територій та збереження їх екосистем.
Програма визначає основні напрями стимулювання економічної активності, зокрема шляхом розвитку інфраструктури та наближення рівня надання публічних послуг до європейських стандартів, підвищення рівня безпеки та зменшення негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Під час розроблення Програми використано збалансований підхід, який передбачає поєднання інтересів економічного зростання із збереженням унікальності ландшафтного і біологічного різноманіття, а також самобутньої культури і традицій місцевого населення.
Програма є ключовим програмним документом розвитку в середньостроковій перспективі регіону українських Карпат. Пріоритети розвитку гірських територій у довгостроковій перспективі повинні бути визначені в регіональних стратегіях розвитку на 2021-2027 роки, Державній стратегії регіонального розвитку на період до 2027 року та планах заходів з їх реалізації, а також у рамках окремих програм регіонального розвитку.
Метою Програми є визначення пріоритетів розвитку гірських територій, створення необхідних організаційних, правових та фінансових передумов для сталого розвитку гірських територій українських Карпат, підвищення їх конкурентоспроможності, поліпшення якості життя та економічного благополуччя населення, що на них проживає.
Шляхи і способи розв’язання проблеми