Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім:

1) частини другої статті 6, частини першої статті 13, частини другої статті 38, пункту 4 частини першої та пункту 4 частини другої статті 39, частини четвертої статті 44, частини першої статті 48, частини вісімнадцятої статті 57, частин першої і восьмої статті 101, статті 116, частин першої та другої статті 117, частини п’ятої статті 125 щодо організації та проведення електронного голосування, що набирають чинності з дня набрання чинності законом щодо застосування інноваційних технологій з електронного (машинного) голосування;

2) статті 23, частини десятої статті 32 щодо обов’язку ініціативної групи передати до Центральної виборчої комісії підписні електронні дані, що набирають чинності з дня, наступного за днем прийняття Центральною виборчою комісією рішення про введення в експлуатацію автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи;

3) частини п’ятої статті 30, пункту 5 частини другої статті 50, частин четвертої, шостої, восьмої та дев’ятої статті 65, частини першої статті 89, частини шостої статті 104, частини третьої статті 121, пункту 1 частини другої статті 124 щодо виконання відповідних повноважень територіальними та регіональними представництвами Центральної виборчої комісії, що набирають чинності з дня, наступного за днем прийняття Центральною виборчою комісією рішення про початок роботи її регіональних та територіальних представництв.

До початку роботи регіональних та територіальних представництв Центральної виборчої комісії їх повноваження щодо фінансового та матеріально-технічного забезпечення окружних комісій з всеукраїнського референдуму та дільничних комісій з всеукраїнського референдуму здійснюються окружними комісіями з всеукраїнського референдуму, які утворюються та реєструються як юридичні особи;

4) пункту 4 частини першої статті 3 цього Закону, а також інших положень цього Закону щодо підготовки, організації та проведення всеукраїнського референдуму, предметом якого є втрата чинності законом України або окремими його положеннями, що набирають чинності з дня набрання чинності законом про народну законодавчу ініціативу, але не пізніше 1 січня 2022 року.

2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436):

частину четверту статті 22 доповнити словами "бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою";

частину першу статті 33 після слів "Кабінету Міністрів України" доповнити словами і цифрами "крім випадку, встановленого частиною четвертою статті 22 цього Кодексу";

частину першу статті 55 доповнити словами і цифрами "крім випадку, встановленого частиною дев’ятою статті 266 цього Кодексу";

частину четверту статті 151 доповнити словами "всеукраїнського референдуму";

у статті 266:

назву доповнити словами "бездіяльності Кабінету Міністрів України";

частину першу доповнити пунктом 5 такого змісту:

"5) законності бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою";

у частині другій цифри "1-3" замінити цифрами "1-3, 5";

пункт 2 частини четвертої після слів "Верховної Ради України, Президента України" доповнити словами "Кабінету Міністрів України", а після слів "Верховну Раду України, Президента України" - словами "Кабінет Міністрів України";

доповнити частиною дев’ятою такого змісту:

"9. У разі відкриття провадження у справі щодо оскарження бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою, бездіяльності Верховної Ради України щодо нерозгляду такого законопроекту суд уповноважує позивача розмістити в одному із загальнодержавних друкованих засобів масової інформації оголошення про це із зазначенням у ньому змісту позовних вимог та номера судової справи. Оголошення має бути оприлюднене не пізніш як через десять днів після відкриття провадження. Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги заінтересованих осіб на судові рішення в цій справі, якщо такі особи не брали участі у справі, залишаються без розгляду.

У разі участі у справі більше десяти співпозивачів та/або третіх осіб без самостійних вимог на стороні співпозивачів їх самопредставництво не допускається. Співпозивачі та треті особи без самостійних вимог на стороні співпозивачів беруть участь у такому судовому процесі виключно через спільного представника. Клопотання третьої особи без самостійних вимог про вступ у справу на стороні співпозивачів (згода на вступ у справу - у разі її залучення співпозивачами чи судом) вважається формою доручення захисту своїх інтересів у справі спільному представникові співпозивачів у справі. Повістки про виклик та повістки-повідомлення співпозивачам, третім особам без самостійних вимог на їх стороні не надсилаються. Виклик, повідомлення представника співпозивачів (третіх осіб) вважається викликом, повідомленням співпозивачів (третіх осіб). Копії судових рішень співпозивачам (третім особам) не надсилаються, а надсилаються тільки їх представнику";

частину десяту статті 273 викласти в такій редакції:

"10. Суд невідкладно повідомляє відповідну виборчу комісію або комісію з референдуму, комісію вищого рівня, Центральну виборчу комісію про надходження позовної заяви, відкриття провадження чи відмову у відкритті провадження у справі, а також про ухвалене судом рішення";

у статті 276:

назву та частину першу викласти в такій редакції:

" Стаття 276. Особливості провадження у справах щодо оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, політичної партії (блоку), місцевої організації політичної партії, їх посадових осіб та уповноважених осіб, офіційних спостерігачів від суб’єктів виборчого процесу, ініціативної групи референдуму, члена ініціативної групи, політичної партії, громадської організації - суб’єктів процесу референдуму, їх уповноважених осіб, офіційного спостерігача - суб’єкта процесу референдуму

1. Право оскаржувати дії чи бездіяльність кандидатів, їхніх довірених осіб, політичної партії (блоку), місцевої організації політичної партії, їх посадових осіб та уповноважених осіб, офіційних спостерігачів від суб’єктів виборчого процесу, ініціативної групи референдуму, члена ініціативної групи, політичної партії, громадської організації - суб’єктів процесу референдуму, їх уповноважених осіб, офіційного спостерігача - суб’єкта процесу референдуму, які порушують законодавство про вибори чи референдум, мають кандидат, політична партія (блок), місцева організація політичної партії, які є суб’єктами відповідного виборчого процесу, ініціативна група референдуму, політична партія, громадська організація - суб’єкти процесу референдуму";

у частині третій слова "інших суб’єктів ініціювання всеукраїнського референдуму" замінити словами "члена ініціативної групи всеукраїнського референдуму";

частину восьму викласти в такій редакції:

"8. Суд невідкладно повідомляє відповідну виборчу комісію або комісію з референдуму, комісію вищого рівня, Центральну виборчу комісію про надходження позовної заяви, відкриття провадження чи відмову у відкритті провадження у справі, а також про ухвалене судом рішення";

2) пункт 4 частини одинадцятої статті 14 Закону України "Про політичні партії в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 23, ст. 118; 2015 р., № 49-50, ст. 449; 2020 р., № 35, ст. 254) доповнити словами "фонду агітації щодо ініціативи проведення всеукраїнського референдуму, фонду всеукраїнського референдуму";