1. Значним правочином визнається правочин, що вчиняється державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством, господарським товариством, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, однією або кількома транзакціями протягом календарного року, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів, за даними останньої річної фінансової звітності.
Статутом державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, можуть визначатися додаткові критерії для віднесення правочину до значного правочину.
2. Рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 відсотків до 25 відсотків вартості активів державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, за даними останньої річної фінансової звітності, приймається наглядовою радою (радою директорів).
3. Рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, перевищує 25 відсотків вартості активів державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, за даними останньої річної фінансової звітності, приймається за поданням наглядової ради (ради директорів) уповноваженим органом управління державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства або більш як 50 відсотками голосів на загальних зборах господарського товариства.
4. Наглядова рада акціонерного товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій належать державі, має право приймати рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 25 відсотків до 50 відсотків вартості активів, за даними останньої річної фінансової звітності такого акціонерного товариства, за умови що склад наглядової ради такого акціонерного товариства відповідає вимогам частини четвертої статті 72 Закону України "Про акціонерні товариства" і такий порядок прийняття рішення визначено статутом.
5. У разі неприйняття наглядовою радою (радою директорів) рішення про вчинення значного правочину, що належить до її компетенції, або якщо наглядова рада (рада директорів) не передбачена статутом або не є правомочною, питання про вчинення такого правочину за поданням виконавчого органу може бути винесено на розгляд уповноваженого органу управління державного унітарного підприємства або загальних зборів господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.
6. Якщо на дату проведення загальних зборів господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, або на дату прийняття відповідного рішення уповноваженим органом управління державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться відповідним державним унітарним підприємством, господарським товариством або державним некомерційним товариством, загальні збори чи уповноважений орган управління можуть прийняти рішення про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів, які можуть вчинятися відповідним державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством чи господарським товариством протягом відповідного строку, але не більше одного календарного року з дати прийняття такого рішення, із зазначенням характеру правочинів та їхньої граничної сукупної вартості. При цьому залежно від граничної сукупної вартості таких правочинів повинні застосовуватися відповідні положення цієї статті щодо порядку прийняття рішення.
7. Поділ предмета правочину з метою ухилення від передбаченого цим Законом порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину забороняється.
Для цілей цієї статті вчинення державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством, господарським товариством, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, протягом одного року кількох правочинів з одним контрагентом та/або з афілійованими особами такого контрагента щодо одного предмета вважається вчиненням одного правочину.
8. Вимоги до порядку вчинення значного правочину, передбачені цією статтею, застосовуються на доповнення до інших вимог щодо порядку вчинення відповідних правочинів, передбачених законом або статутом державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.
9. Положення цієї статті не застосовуються у разі вчинення правочинів за державними регульованими цінами і тарифами відповідно до законодавства.
10. Значний правочин може бути вчинено з відкладальною умовою отримання згоди на його вчинення у порядку, встановленому цим Законом.
11. Державне унітарне підприємство, державне некомерційне товариство, господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, зобов’язано забезпечити застосування визначеного цією статтею порядку прийняття рішення про надання згоди на вчинення значних правочинів всіма юридичними особами, заснованими за участю такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства, господарського товариства.
{Закон доповнено статтею 9 - 8 згідно із Законом № 4196-IX від 09.01.2025 }
Сервисы для юристов