Стаття 9-1. Особливості користування державним майном

1. Право особистого безоплатного володіння і користування державним майном (узуфрукт державного майна) є речовим правом на державне майно для узуфруктаріїв - органів державної влади, державних органів, державних організацій (установ, закладів), державних некомерційних товариств та інших юридичних осіб, які не мають на меті одержання прибутку та єдиним учасником (засновником) яких є держава.

Об’єкти права державної власності, що не підлягають приватизації, передаються у володіння та користування юридичній особі, єдиним учасником (засновником) якої є держава, господарському товариству, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, єдиним учасником (засновником) якої є держава, на праві узуфрукта державного майна.

2. Узуфрукт державного майна встановлюється рішенням уповноваженого органу управління на будь-які види рухомого або нерухомого майна (крім земельних ділянок), яке перебуває у власності держави, строком на п’ять років або безстроково.

Рішенням уповноваженого органу управління, яким встановлений узуфрукт державного майна, можуть бути передбачені додаткові умови володіння і користування державним майном.

3. Крім права володіння і користування державним майном, узуфруктарію належить право отримання плодів, продукції і доходів від користування таким майном.

Узуфруктарій за попередньою письмовою згодою уповноваженого органу управління може покращувати майно, щодо якого встановлений узуфрукт державного майна, без права на вилучення таких покращень.

4. Узуфруктарій зобов’язаний використовувати державне майно згідно з цільовим призначенням, визначеним уповноваженим органом управління, утримувати передане на праві узуфрукта державне майно в належному стані, за власний рахунок проводити його поточний ремонт, а за попередньою письмовою згодою уповноваженого органу управління або наглядової ради акціонерного товариства, склад якої відповідає вимогам частини четвертої статті 72 Закону України "Про акціонерні товариства", у разі якщо статутом передбачено, що вирішення такого питання належить до компетенції наглядової ради, - капітальний ремонт.

Узуфруктарій також несе витрати, пов’язані з утриманням, користуванням та обслуговуванням майна, щодо якого встановлений узуфрукт державного майна.

5. Узуфруктарій не може відчужувати майно, передане йому на праві узуфрукта державного майна, передавати його у довірчу власність або довірче управління, вносити його до статутного капіталу юридичних осіб, виділяти його для спільної діяльності, а також не може вчиняти щодо такого майна інші дії, наслідком яких може бути його відчуження або зміна цільового призначення, крім передачі такого майна в оренду у випадках та порядку, встановлених законом.

6. Узуфруктарій має право вживати заходів для відшкодування шкоди, завданої власником або третьою особою майну, щодо якого встановлено узуфрукт державного майна.

7. Узуфрукт державного майна припиняється у разі:

1) припинення узуфруктарія в результаті його ліквідації;

2) загибелі або припинення існування майна, щодо якого встановлений узуфрукт державного майна;

3) закінчення строку, на який було встановлено узуфрукт державного майна;

4) погіршення стану майна, щодо якого встановлено узуфрукт державного майна, внаслідок чого воно стає непридатним для використання за призначенням;

5) прийняття уповноваженим органом управління рішення про припинення узуфрукта державного майна, встановленого безстроково;

6) поєднання в одній особі особи узуфруктарія і власника державного майна;

7) припинення узуфрукта комунального майна за рішенням суду.

{Закон доповнено статтею 9 - 1 згідно із Законом № 4196-IX від 09.01.2025 }