Стаття 1. Визначення основних термінів

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

соціальні послуги - комплекс заходів з надання допомоги особам, окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати, з метою розв’язання їхніх життєвих проблем;

{Абзац другий статті 1 в редакції Закону № 4523-VI від 15.03.2012 }

складні життєві обставини - обставини, спричинені інвалідністю, віком, станом здоров’я, соціальним становищем, життєвими звичками і способом життя, внаслідок яких особа частково або повністю не має (не набула або втратила) здатності чи можливості самостійно піклуватися про особисте (сімейне) життя та брати участь у суспільному житті;

{Абзац третій статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3739-VI від 20.09.2011 ; в редакції Закону № 4523-VI від 15.03.2012 }

соціальний працівник - професійно підготовлений фахівець, що має необхідну кваліфікацію у сфері соціальної роботи і надає соціальні послуги;

соціальне обслуговування - система соціальних заходів, яка передбачає сприяння, підтримку і послуги, що надають соціальні служби окремим особам чи групам населення для подолання або пом’якшення життєвих труднощів, підтримки їх соціального статусу та повноцінної життєдіяльності;

соціальні служби - підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання, а також громадяни, що надають соціальні послуги особам, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги;

{Абзац сьомий статті 1 виключено на підставі Закону № 3236-VI від 19.04.2011 }

тимчасовий притулок для дорослих - організація нічного або тимчасового проживання бездомних людей, осіб, що постраждали від фізичного або психічного насильства, домашнього насильства та торгівлі людьми, стихійного лиха, катастрофи тощо, з наданням їм правової, психологічної, соціальної, медичної та побутової допомоги в подоланні тимчасових труднощів, сприянні у встановленні особи, відновленні документів, паспортизації та працевлаштуванні;

{Абзац восьмий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1276-VI від 16.04.2009 , № 3739-VI від 20.09.2011 , № 2229-VIII від 07.12.2017 }

тимчасовий притулок для неповнолітніх - організація тимчасового проживання, виховання, утримання безпритульних дітей, дітей, позбавлених батьківського піклування, які зазнали жорстокості, насильства, домашнього насильства та постраждали від торгівлі дітьми або з інших причин потребують соціального захисту;

{Абзац дев’ятий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3739-VI від 20.09.2011 , № 2229-VIII від 07.12.2017 }

{Абзац десятий статті 1 виключено на підставі Закону № 4523-VI від 15.03.2012 }

суб’єкти, що надають соціальні послуги - підприємства, установи, організації та заклади незалежно від форми власності та господарювання, фізичні особи - підприємці, які відповідають критеріям діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги, а також фізичні особи, які надають соціальні послуги;

{Абзац одинадцятий статті 1 в редакції Закону № 4523-VI від 15.03.2012 }

соціальний робітник - особа, яка надає соціальні послуги та має підготовку, що відповідає вимогам та характеру роботи, що виконується;

{Статтю 1 доповнено абзацом дванадцятим згідно із Законом № 4523-VI від 15.03.2012 }

соціальна група - група осіб, об’єднаних за спільною соціальною, демографічною або іншою ознакою, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують надання їм однотипних соціальних послуг;

{Статтю 1 доповнено абзацом тринадцятим згідно із Законом № 4523-VI від 15.03.2012 }

державний стандарт соціальної послуги - визначені нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади у сфері соціальної політики зміст та обсяг, норми і нормативи, умови та порядок надання соціальної послуги, показники її якості;

{Статтю 1 доповнено абзацом чотирнадцятим згідно із Законом № 4523-VI від 15.03.2012 }

показники якості соціальних послуг - сукупність показників, які використовуються для оцінювання діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги, які ґрунтуються на позитивній результативності соціальних послуг відносно її одержувачів і ступеня задоволення їх потреби в цих послугах;

{Статтю 1 доповнено абзацом п’ятнадцятим згідно із Законом № 4523-VI від 15.03.2012 }

соціальне замовлення - засіб регулювання діяльності у сфері надання соціальних послуг шляхом залучення на договірній основі суб’єктів господарювання для задоволення потреб у соціальних послугах, визначених місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

{Статтю 1 доповнено абзацом шістнадцятим згідно із Законом № 4523-VI від 15.03.2012 }