Стаття 38. Заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку

1. Фонд зобов’язаний забезпечити збереження активів та документації банку.

Банк протягом дії тимчасової адміністрації та/або процедури ліквідації з метою мінімізації своїх витрат зобов’язаний використовувати технічні можливості Фонду (технічні засоби, сервери, кол-центр, приміщення тощо), за умови наявності у Фонду вільних ресурсів.

{Частину першу статті 38 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2180-IX від 01.04.2022 }

{Частина перша статті 38 і з змінами, внесеними згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 }

2. Протягом дії тимчасової адміністрації та/або процедури ліквідації Фонд здійснює перевірку правочинів, вчинених (укладених) банком протягом одного року, а правочинів, вчинених (укладених) банком з пов’язаними особами та/або в інтересах пов’язаних осіб, та/або на їх користь, - протягом трьох років до дня запровадження тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку або процедури ліквідації банку, щодо якого було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

{Частина друга статті 38 і з змінами, внесеними згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 ; в редакції Закону № 1588-IX від 30.06.2021 }

3. Правочини банку, у тому числі укладені з пов’язаними з банком особами, в якому Фондом здійснюється тимчасова адміністрація та/або процедура ліквідації, є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, узяв на себе зобов’язання без встановлення обов’язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним узяв на себе зобов’язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов’язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк уклав угоди щодо відчуження чи передачі у користування або придбання чи отримання у користування майна, оплати результатів робіт та/або надання послуг на умовах, які не є поточними ринковими умовами, або зобов’язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов угоди.

Поточними ринковими умовами не вважаються:

прийняття меншого забезпечення виконання зобов’язань, ніж вимагається від інших клієнтів;

придбання в особи майна низької якості чи за завищеною ціною;

здійснення інвестиції в цінні папери суб’єкта, яку банк не здійснив би в інше підприємство;

оплата товарів і послуг, наданих особою за цінами, вищими, ніж звичайні, або за таких обставин, коли такі самі товари і послуги іншої особи взагалі не були б придбані;

продаж особі майна за вартістю, що є нижчою, ніж та, яку банк отримав би від продажу такого майна іншій особі;

нарахування відсотків та комісійних за послугами, наданими банком особам, які є меншими, ніж звичайні;

нарахування відсотків за вкладами (депозитами), залученими банком від осіб, які є більшими, ніж звичайні;

4) банк здійснив оплату кредитору або виконав вимоги кредитора, строк яких на дату виконання правочину не настав, що спричиняє або може спричинити надання переваг одному кредитору перед іншими в частині задоволення вимог, або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк узяв на себе зобов’язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо), умови якого передбачають платіж чи передачу майна банку як забезпечення виконання грошових вимог до банку та/або зобов’язань третіх осіб, у порядку, іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Положення цього пункту не застосовуються до майна, переданого:

як забезпечення виконання зобов’язань перед Національним банком України;

для забезпечення здійснення платежів та розрахунків за угодами, укладеними з платіжними системами або операторами таких систем;

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини, умови яких передбачають платіж чи передачу майна банку з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), кошти для оплати яких надійшли з рахунків, відкритих у цьому самому банку, у тому числі за правочинами про відступлення права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення;

8) банк уклав правочин з пов’язаною з банком особою або в інтересах пов’язаної з банком особи, або на користь пов’язаної з банком особи з порушенням вимог законодавства, у тому числі недійсність якого встановлена частиною шостою статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність";

9) банк уклав (переоформив) правочини, що призвели до збільшення витрат, понесених Фондом у зв’язку із здійсненням тимчасової адміністрації та/або процедури ліквідації банку, з порушенням норм законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.

{Частина третя статті 38 в редакції Закону № 1588-IX від 30.06.2021 }

4. Фонд:

{Абзац перший частини четвертої статті 38 і з змінами, внесеними згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 }

1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;