Стаття 26. Створення реєстрів

1. Реєстр створюється, якщо при регулюванні суспільних відносин, що виникають при вирішенні економічних, соціальних, правоохоронних або інших завдань, необхідним є факт реєстрації об’єкта (об’єктів) реєстру з метою захисту прав і законних інтересів громадян та їх об’єднань, юридичних осіб, територіальних громад, суспільства та держави, створення правових та інформаційних гарантій такого захисту з боку держави та органів місцевого самоврядування, з метою одноразового збору і багаторазового використання актуальної та достовірної інформації під час організаційного та інформаційного забезпечення надання адміністративних, соціальних та інших публічних послуг, провадження дозвільної діяльності, провадження іншої управлінської діяльності та здійснення державного регулювання.

Не допускається створення реєстру, якщо реєстр буде містити ідентичні реєстрові дані про об’єкт реєстру, що вже створений.

Додатково у випадках, визначених законом або іншим актом законодавства, згідно з яким створено відповідний реєстр, дозволяється оброблення в реєстрі певних реєстрових даних про об’єкти реєстру, що вже обробляються у створеному реєстрі.

2. Базовий реєстр створюється згідно із законом, в якому зазначаються:

1) повна та скорочена (за наявністю) назва реєстру;

2) призначення реєстру;

3) назва держателя реєстру;

4) назва та/або вимоги до адміністратора;

5) вимоги до публічних реєстраторів;

6) вимоги до створювачів;

7) об’єкт (об’єкти) реєстру, порядок його (їх) реєстрації та ідентифікації;

8) джерела інформації відповідного реєстру;

9) види реєстрових даних, метаданих та візуальних, підтверджуючих ці дані, образів (матеріалів фото- та відеофіксації, скан-копій тощо);

10) спосіб (процес) створення створювачем інформації про об’єкт реєстру, у тому числі з використанням прикладних програмних інтерфейсів реєстрів;

11) строки внесення до реєстру інформації про об’єкти реєстру;

12) види та матеріальні форми документів, що створюються під час ведення реєстру, та спосіб їх обліку у складі такого реєстру;

13) фінансові джерела створення програмно-технічних засобів реєстру та право власності на них;

14) вимоги до ведення та адміністрування реєстру;

15) вимоги до інтеграції з Системою електронної взаємодії;

16) вимоги до обробки та захисту персональних даних, інших реєстрових даних та інформації;

17) джерела фінансового забезпечення функціонування реєстру;

18) форми і порядок оприлюднення та отримання реєстрової інформації, права та обов’язки користувачів;

19) перелік послуг реєстру та розмір плати за їх надання;

20) вимоги до системи управління ризиками та інформування суб’єктів інформаційної взаємодії і правоволодільців про порушення цілісності реєстрової інформації, її несанкціонованої обробки;

21) порядок обов’язкового інформування правоволодільця про запити будь-яких осіб щодо інформації про нього та належні йому майно, майнові, правові та інші спеціальні статуси, а також про збирання, оброблення, внесення такої інформації до відповідних реєстрів, її зміну та видалення;

22) дата початку функціонування реєстру.

3. Реєстри, які не стосуються та не пов’язані з реалізацією прав і свобод особи, можуть створюватися на підставі акта законодавства із зазначенням відомостей, визначених частиною другою цієї статті.

4. Саморегулівні організації та інші суб’єкти, які здійснюють виконання делегованих їм повноважень, забезпечують створення, функціонування та ведення реєстру у випадках та в обсягах, визначених законом.

5. Інші питання функціонування та адміністрування реєстру, у тому числі вимоги до технічних або технологічних заходів, вимоги до забезпечення функціональної сумісності програмно-апаратних засобів інших реєстрів, якими передбачено електронну взаємодію, визначаються порядком ведення реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

6. Держатель реєстру забезпечує створення реєстру або замовляє його створення адміністратору чи технічному адміністратору, зокрема шляхом використання програмного забезпечення Платформи.

Створення реєстру забезпечується із застосуванням сертифікованих засобів технічного і криптографічного захисту інформації. Після отримання за результатами їх дослідної експлуатації позитивних висновків центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері розвитку національних електронних інформаційних ресурсів та інтероперабельності, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сферах кіберзахисту та захисту інформації, про технічну відповідність та функціональну сумісність реєстрів із програмно-апаратними засобами інших реєстрів, якими законом передбачено електронну інформаційну взаємодію, та про відповідність законодавству про захист інформації адміністратор або технічний адміністратор передає їх держателю, який підписує акт введення реєстру в експлуатацію та здійснює реєстрацію відповідного реєстру в Реєстрі реєстрів у порядку, визначеному статтею 41 цього Закону.