Главная Сервисы для юристов Законы Про охорону атмосферного повітря Стаття 11. Регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарних джерел

Стаття 11. Регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарних джерел

Предыдущая

11/36

Следующая

Для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров’я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік забруднюючих речовин переглядається Кабінетом Міністрів України за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

{Частина друга статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5456-VI від 16.10.2012 , № 2393-IX від 09.07.2022 }

За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища органи місцевого самоврядування з урахуванням особливостей екологічної ситуації регіону, населеного пункту можуть додатково встановлювати перелік забруднюючих речовин, за якими здійснюється регулювання їх викидів на відповідній території.

{Частина третя статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5456-VI від 16.10.2012 , № 2573-IX від 06.09.2022 }

За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища органи місцевого самоврядування, у разі перевищення державних медико-санітарних нормативів та/або нормативів екологічної безпеки, на відповідній території затверджують відповідно до закону програми оздоровлення атмосферного повітря, здійснюють заходи щодо зменшення забруднення атмосферного повітря.

{Частина четверта статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5456-VI від 16.10.2012 , № 2573-IX від 06.09.2022 }

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу на викиди, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища або через центри надання адміністративних послуг.

{Частина п’ята статті 11 в редакції Законів № 5456-VI від 16.10.2012 , № 2393-IX від 09.07.2022 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2573-IX від 06.09.2022 }

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу на викиди, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до першої групи, суб’єкту господарювання, об’єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, або через центри надання адміністративних послуг.

{Частина статті 11 в редакції Закону № 5456-VI від 16.10.2012 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1472-VIII від 14.07.2016 ; в редакції Закону № 2393-IX від 09.07.2022 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2573-IX від 06.09.2022 }

До першої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об’єкти, які не належать до першої і другої груп.

{Частина статті 11 в редакції Закону № 5456-VI від 16.10.2012 }

Строк дії дозволу на викиди, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до першої групи, суб’єкту господарювання, об’єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, - сім років, об’єкт якого належить до другої групи, - десять років, об’єкт якого належить до третьої групи, - необмежений.

{Статтю 11 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1193-VII від 09.04.2014 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1472-VIII від 14.07.2016 ; в редакції Закону № 2393-IX від 09.07.2022 }

{Частину дев'яту статті 11 виключено на підставі Закону № 2393-IX від 09.07.2022 }

Дозволи на викиди видаються за умови:

{Абзац перший частини десятої статті 11 в редакції Закону № 2393-IX від 09.07.2022 }

неперевищення протягом строку їх дії встановлених нормативів екологічної безпеки;

{Абзац другий частини десятої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1193-VII від 09.04.2014 }

неперевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел;

дотримання вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин.

У разі зміни параметрів джерел викидів, їх кількості, кількісного та якісного складу забруднюючих речовин, впровадження заходів щодо скорочення викидів до зазначених дозволів вносяться зміни.

{Статтю 11 доповнено новою частиною одинадцятою згідно із Законом № 1472-VIII від 14.07.2016 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2393-IX від 09.07.2022 }

Суб’єкт господарювання щороку подає до дозвільного органу звіт про дотримання умов дозволу на викиди та виконання заходів щодо здійснення контролю за дотриманням встановлених гранично допустимих викидів забруднюючих речовин. Подання звіту та його розміщення на інтернет-ресурсі дозвільного органу здійснюються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

{Статтю 11 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2393-IX від 09.07.2022 }

Строки виконання заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджених у дозволі на викиди з метою досягнення нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел, не можуть перевищувати сім років з дня затвердження таких заходів, крім заходів, строки виконання яких затверджено стратегічними документами національного рівня та/або регіональними програмами охорони довкілля, або якщо інше не встановлено законодавством.

{Статтю 11 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2393-IX від 09.07.2022 }

Видача дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб’єкту господарювання, який приватизував єдиний майновий комплекс державного або комунального підприємства, здійснюється шляхом переоформлення раніше виданого дозволу на строк його дії.

{Статтю 11 доповнено частиною чотирнвдцятою згідно із Законом № 2468-IX від 28.07.2022 }

Строк виконання заходів щодо скорочення викидів може бути подовжено за умови внесення змін до відповідних стратегічних документів національного рівня та/або регіональних програм охорони довкілля. Після завершення строку виконання заходів викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря не повинні перевищувати нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел.

Предыдущая

11/36

Следующая

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст