КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА від 29 лютого 1996 р. N 272 Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 1174 ( 1174-2003-п ) від 28.07.2003 )
Про Концепцію державної промислової політики України
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1469 ( 1469-2000-п ) від 27.09.2000 )
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Концепцію державної промислової політики України (додається).
2. Міністерству економіки разом з Міністерством фінансів, Міністерством машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії, Міністерством промисловості, Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі, Державним комітетом з питань науки, техніки та промислової політики, Державною службою з питань спеціальної інформації та критичних технологій, іншими заінтересованими міністерствами і відомствами, Національною академією наук розробити у тримісячний термін конкретні заходи та механізм реалізації положень Концепції державної промислової політики України.
Прем'єр-міністр України Є.МАРЧУК
Міністр Кабінету Міністрів України В.ПУСТОВОЙТЕНКО
Інд.32 Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 р. N 272
КОНЦЕПЦІЯ державної промислової політики України
ВСТУП
Державна промислова політика - це діяльність Уряду, спрямована на збереження, підтримку і розвиток вітчизняних товаровиробників у галузях і виробництвах, що забезпечують життєві інтереси країни, насамперед її економічну безпеку, а також соціальний та культурний рівень життя народу.
Актуальність розроблення та реалізації Концепції державної промислової політики України (далі - Концепція) обумовлена необхідністю визначення шляхів і методів активізації промислового та науково-технічного потенціалу, а також кризовим станом промисловості, необхідністю запобігти процесу деіндустріалізації.
У цій ситуації Уряд бере на себе відповідальність за підтримку промислового комплексу, створюючи комплексний механізм здійснення структурної перебудови, поліпшення інвестиційного клімату з метою розвитку високих і ресурсозберігаючих технологій та виробництва конкурентоспроможних промислових товарів.
Враховуючи невідкладність розв'язання багатьох проблем промислового розвитку України, основний комплекс заходів передбачено здійснити за період до 2000 року, який розглядається як початковий етап.
Стратегічні положення Концепції, що мають визначити майбутню промислову модель України, розраховано на 15-20 років.
Концепція базується на основних засадах економічної і соціальної політики держави і узгоджується з Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженою Верховною Радою України. Концепцію розроблено з урахуванням реального стану промисловості у 1994-1995 роках і тенденцій, що виникають в результаті реформування відносин власності та структурної перебудови галузей промисловості, з метою вжиття рішучих заходів для оновлення промисловості, підвищення її ефективності, для оздоровлення економічного становища держави.
Концепція повинна стати основою для всіх інших програм органів державної виконавчої влади в галузі реформування і розвитку промислового комплексу, фундаментальних і прикладних досліджень у сфері промислового виробництва, стратегічним орієнтиром діяльності Уряду у забезпеченні економічної та військової безпеки, зростання соціального і культурного рівня життя народу.
I. АНАЛІЗ СТАНУ ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ
Україна має великий інтелектуальний і технологічний потенціал майже в усіх основних галузях промисловості.
Проте цей потенціал створювався не як єдиний комплекс України, а як частина народногосподарського комплексу колишнього СРСР. Це призвело до величезних диспропорцій між окремими галузями і підгалузями промисловості, високого рівня мілітаризації та концентрації виробництва, відсутності замкнутих технологічних виробництв і багатьох видів сировини, необхідних для функціонування промисловості незалежної України.
За останні роки намітилися нові негативні тенденції.
Не здійснено переорієнтацію підприємств військово-промислового комплексу (далі - ВПК) на випуск товарів широкого вжитку, незважаючи на те, що виробництво військової техніки за останніх чотири роки скоротилося більш як на 90 відсотків.
Різко зменшилося фінансування науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (далі - НДДКР) промислового виробництва, яке в 1994 році становило 17 відсотків від обсягів 1990 року, а фінансування фундаментальної та прикладної науки становило близько 0,4 відсотка внутрішнього валового продукту (далі - ВВП).
Знижується інноваційна активність, втрачається інтелектуальний потенціал країни.
Значні структурні перекоси у матеріальному виробництві та ціноутворенні створили величезну нішу для накопичення потенціалу інфляції витрат.
Зберігається негативна тенденція підвищення кредиторської та дебіторської заборгованості, заборгованості підприємств перед бюджетом, збільшується дефіцит власних обігових коштів підприємств, однією з причин якого стала жорстка кредитна політика.
Триває спад інвестиційної активності. Протягом 1991-1993 років обсяг капітальних вкладень зменшився на 47,6 відсотка, причому найбільший спад є характерним для виробничих інвестицій. Існуюча законодавчо-нормативна база не стимулює інвестицій в промислове виробництво з боку внутрішніх і зовнішніх інвесторів. Механізм "сертифікаційної" приватизації не тільки не дає необхідних інвестиційних ресурсів, але й веде до дроблення капіталу і власності.
Дуже повільно здійснюються структурні перетворення у промисловості, особливо в галузях, спрямованих на виробництво товарів кінцевого споживання, триває некерована конверсія, що призводить до зменшення високотехнологічних виробництв.