1. Оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами - розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, та не потребує розроблення проектної документації, видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла розподільного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, оператором зовнішніх інженерних мереж, виконавцем відповідної послуги.
2. Власники (співвласники) приміщень у будівлі, в якій окремі приміщення є самостійними об’єктами нерухомого майна, у разі приєднання такого будинку (будівлі) до зовнішніх інженерних мереж або обладнання такого будинку (будівлі) системою автономного теплопостачання, автономного гарячого водопостачання, автономного водопостачання зобов’язані забезпечити оснащення належних їм приміщень вузлами розподільного обліку відповідно теплової енергії, гарячої води, питної води, крім випадків, передбачених частинами п’ятою - сьомою цієї статті.
3. Власник (співвласники) будівлі, в якій окремі приміщення не є самостійними об’єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, у разі приєднання такої будівлі до зовнішніх інженерних мереж або обладнання такого будинку (будівлі) системою автономного теплопостачання, автономного гарячого водопостачання, автономного водопостачання зобов’язаний забезпечити оснащення таких приміщень вузлами розподільного обліку відповідно теплової енергії, гарячої води, питної води, крім випадків, передбачених частинами п’ятою - сьомою цієї статті.
4. Оснащення приміщень вузлами розподільного обліку теплової енергії у випадках, передбачених частинами другою і третьою цієї статті, здійснюється у кожному місці відгалуження систем опалення та водопостачання у приміщення.
5. Встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії, приладів - розподілювачів теплової енергії у квартирах, інших житлових і нежитлових приміщеннях, які на законних підставах від’єднані від відповідних централізованих систем опалення та/або гарячого водопостачання, не обов’язкове.
6. Встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії, приладів - розподілювачів теплової енергії у приміщеннях (місцях) загального користування будівлі не обов’язкове.
7. Вузли розподільного обліку теплової енергії у випадках, коли це технічно неможливо, не встановлюються.
У такому разі для визначення обсягу теплової енергії, спожитої на потреби опалення, на всіх опалювальних приладах (крім розташованих у приміщеннях (місцях) загального користування багатоквартирних будинків) особами, визначеними частинами другою і третьою цієї статті, повинні бути встановлені прилади - розподілювачі теплової енергії, крім випадків, коли це економічно недоцільно.
Модель приладу - розподілювача теплової енергії визначається власником (співвласниками) будівлі за погодженням з виконавцем комунальної послуги або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги.
Усі опалювальні прилади при застосуванні вузлів розподільного обліку теплової енергії або приладів - розподілювачів теплової енергії обладнуються автоматичними регуляторами температури повітря у приміщенні відповідно до будівельних норм.
Порядок визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії та економічної доцільності встановлення приладів - розподілювачів теплової енергії затверджується Кабінетом Міністрів України. За наявності окремого відгалуження системи опалення у квартиру, інше житлове або нежитлове приміщення встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії для такої квартири (приміщення) є обов’язковим.
8. У разі якщо на день набрання чинності цим Законом будівлі, зазначені у частинах другій і третій цієї статті, були приєднані до зовнішніх інженерних мереж або обладнані системою автономного теплопостачання, автономного гарячого водопостачання, автономного водопостачання, власники (співвласники) таких будівель (приміщень у них) зобов’язані забезпечити оснащення приміщень у них вузлами розподільного обліку/приладами - розподілювачами теплової енергії відповідно до положень цієї статті протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
9. Якщо на день набрання чинності цим Законом 100 відсотків самостійних об’єктів нерухомого майна у будівлі оснащено вузлами розподільного обліку витрат теплоносія (засобами обліку гарячої води) у системі опалення, встановленими відповідно до будівельних норм та проектної документації, вони можуть використовуватися для цілей розподільного обліку.
Оснащення систем опалення будівель для здійснення розподільного обліку теплової енергії вузлами розподільного обліку витрат теплоносія (засобами обліку гарячої води) забороняється.
10. Органи місцевого самоврядування згідно із затвердженими відповідно до законодавства програмами можуть приймати рішення про виділення коштів з місцевого бюджету на оснащення вузлами розподільного обліку теплової енергії або приладами - розподілювачами теплової енергії у приміщеннях будівель, які на день набрання чинності цим Законом були приєднані до зовнішніх інженерних мереж.
11. Право власності на встановлені відповідно до цієї статті вузли розподільного обліку/прилади - розподілювачі теплової енергії належить власникам (співвласникам) приміщень, у яких такі вузли обліку встановлені, якщо інше не встановлено законом або договором.
Сервисы для юристов