1. Державна політика у сфері забезпечення енергетичної ефективності спрямована на досягнення національної цілі з енергоефективності, що встановлюється в Національному плані дій з енергоефективності та Національному плані з енергетики та клімату.
{Частина перша статті 5 в редакції Закону № 3764-IX від 04.06.2024 }
2. Національна ціль з енергоефективності розраховується в абсолютних значеннях первинного споживання енергії та кінцевого споживання енергії центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності. При розрахунку національної цілі з енергоефективності враховуються вимоги актів законодавства Європейського Союзу, рішень Енергетичного Співтовариства, положень цього Закону, інших стратегічних документів, що визначають планові показники у сфері забезпечення енергоефективності, заходів стимулювання енергоефективності.
3. При розрахунку національної цілі з енергоефективності враховуються заходи, визначені цим Законом, раніше впроваджені заходи, а також чинники, що впливають на первинне споживання енергії, зокрема:
економічно обґрунтований потенціал з енергоефективності;
тенденції та прогнози змін валового внутрішнього продукту;
зміни щодо експорту та імпорту енергії;
стан та розвиток відновлюваної енергетики, атомної енергетики та інших сфер енергетики, технологій поглинання та зберігання вуглецю;
інші чинники.
4. З метою досягнення національної цілі з енергоефективності центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності, розробляє Національний план дій з енергоефективності (далі - Національний план), який затверджується Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України кожні три роки приймає рішення про перегляд Національного плану.
{Частина четверта статті 5 в редакції Закону № 3764-IX від 04.06.2024 }
5. Національний план містить:
1) перелік заходів, спрямованих на досягнення національної цілі з енергоефективності, зокрема, у виробництві, транспортуванні, передачі, розподілі та споживанні енергії, та строки їх реалізації;
2) джерела та обсяги фінансування;
3) розрахунковий обсяг економії енергії при здійсненні заходів, спрямованих на досягнення національної цілі з енергоефективності;
4) опис методичних підходів до розрахунку досягнутого обсягу економії енергії при впровадженні заходів, спрямованих на досягнення національної цілі з енергоефективності;
5) іншу інформацію відповідно до вимог актів законодавства Європейського Союзу, рішень Енергетичного Співтовариства.
6. Протягом трьох місяців з дня затвердження (перегляду) Національного плану центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності, подає його до Секретаріату Енергетичного Співтовариства.
7. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності, здійснює систематичний моніторинг виконання Національного плану та подає щороку до 10 числа третього місяця, що настає за звітним періодом, центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності, зведену інформацію про хід виконання Національного плану та оприлюднює її на своєму офіційному веб-сайті.
{Абзац перший частини сьомої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3764-IX від 04.06.2024 }
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності, подає щороку до 30 червня зведену інформацію про поточний прогрес щодо досягнення національної цілі з енергоефективності до Кабінету Міністрів України та Секретаріату Енергетичного Співтовариства.
8. Порядок збору первинної інформації, моніторингу та оцінки виконання Національного плану, в тому числі через електронну національну систему моніторингу енергоефективності (за наявності такої системи), визначається Кабінетом Міністрів України.
9. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності, отримує інформацію від органів державної влади, органів місцевого самоврядування та юридичних осіб, що відповідають за реалізацію заходів Національного плану, необхідну для виконання ним своїх повноважень відповідно до вимог цього Закону.
Органи державної влади, органи місцевого самоврядування та юридичні особи, що відповідають за реалізацію заходів Національного плану, надають на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності, інформацію, необхідну для виконання ним своїх повноважень відповідно до вимог цього Закону.
{Абзац другий частини дев'ятої статті 5 в редакції Закону № 3764-IX від 04.06.2024 }
Юридичні особи, що беруть участь у реалізації заходів Національного плану, надають інформацію про результати виконання енергоефективних заходів центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності, або розміщують її в національній системі моніторингу енергоефективності (за наявності такої системи) в порядку збору первинної інформації, моніторингу та оцінки виконання Національного плану.
10. З метою сприяння підвищенню енергетичної ефективності будівель і досягнення національної цілі з енергоефективності в частині скорочення питомого споживання енергії в будівлях центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності, розробляє довгострокову Стратегію термомодернізації будівель відповідно до положень Закону України "Про енергетичну ефективність будівель", яка затверджується Кабінетом Міністрів України.
{Частина десята статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3764-IX від 04.06.2024 }
{Текст статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3764-IX від 04.06.2024 }
Сервисы для юристов