Стаття 14. Торгівля дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них

1. Купівля-продаж цінностей із Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України здійснюється за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, виходячи з необхідності забезпечення поточних та перспективних потреб в обсягах, необхідних для:

{Абзац перший частини першої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5463-VI від 16.10.2012 }

забезпечення виробничих, наукових, соціально-культурних та інвестиційних потреб держави;

продажу суб'єктам господарювання;

закладення резерву до Державного сховища дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України;

продажу Національному банку України банківських металів;

продажу на світовому ринку;

продажу на інші цілі, визначені Кабінетом Міністрів України.

2. Правила торгівлі дорогоцінними металами (крім банківських металів) і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням у сирому та обробленому вигляді та виробами з них, що належать суб'єктам господарювання на праві власності, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

{Абзац другий частини другої статті 14 виключено на підставі Закону № 2608-VI від 19.10.2010 }

3. Продаж дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння з Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України суб'єктам господарювання здійснюється Державним сховищем у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

4. Порядок торгівлі банківськими металами встановлюється Національним банком України.

5. Торгівля ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів здійснюється суб'єктами господарювання на території України тільки за наявності державного пробірного клейма.