Стаття 7. Амністія не застосовується до осіб:

а) які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі та яким у порядку помилування смертну кару чи довічне позбавлення волі замінено на позбавлення волі на певний строк;

б) які мають дві і більше судимості (в тому числі й ту, за якою особа відбуває покарання) за вчинення тяжких злочинів за Кримінальним кодексом України 1960 року ( 2001-05, 2002-05 ) та за вчинення тяжких та особливо тяжких умисних злочинів за Кримінальним кодексом України 2001 року ( 2341-14 );

в) яких засуджено за Кримінальним кодексом України 1960 року ( 2001-05, 2002-05 ) за вчинення тяжкого злочину та яких засуджено за Кримінальним кодексом України 2001 року ( 2341-14 ) за вчинення тяжкого та особливо тяжкого умисного злочину, які відбули менше половини строку основного покарання;

г) до яких застосовувалися умовне засудження, відстрочка виконання вироку чи відстрочка відбування покарання вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до трьох років (статті 45, 46-1, 46-2 Кримінального кодексу України 1960 року ( 2001-05, 2002-05 ) та до яких застосовувалося звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75, 79, 104 Кримінального кодексу України 2001 року ( 2341-14 ) і які під час іспитового строку чи відстрочки виконання вироку знову вчинили новий умисний злочин;

ґ) які після винесення вироку, але до повного відбуття покарання вчинили новий умисний злочин;

д) які раніше звільнялися з місць позбавлення волі умовно-достроково і знову вчинили умисний злочин протягом невідбутої частини покарання;

е) які мають неповнолітніх дітей або дітей-інвалідів і вчинили злочини, що посягають на життя, здоров'я, честь, гідність чи інші охоронювані законом права та інтереси цих дітей;

є) які мають батьків віком понад 70 років, а також батьків - інвалідів першої групи і вчинили злочини, що посягають на життя, здоров'я, честь, гідність чи інші охоронювані законом права та інтереси цих батьків;

ж) до яких протягом 1993-2003 років було застосовано амністію або помилування незалежно від зняття чи погашення судимості та які знову вчинили умисний злочин;

з) які вчинили злочини, що спричинили загибель двох і більше осіб;

и) до осіб, яких засуджено за особливо тяжкі злочини;

і) які злісно порушують режим у період відбування покарання;

й) яких притягнуто до кримінальної відповідальності чи засуджено за злочини проти основ національної безпеки України (статті 109-114; статті 56-60, 62, 63 Кримінального кодексу України (далі - КК України, 1960 р. ( 2001-05, 2002-05 ); умисне вбивство (стаття 115; статті 93, 94 КК України, 1960 р.); умисне тяжке тілесне ушкодження при обтяжуючих обставинах (стаття 121 частина 2; стаття 101 частини 2 і 3 КК України, 1960 р.); викрадення малолітнього (стаття 146 частина 2; стаття 124 КК України, 1960 р.); захоплення заручників (стаття 147; стаття 123-1 КК України, 1960 р.); торгівля людьми (стаття 149; стаття 124-1 КК України, 1960 р.); згвалтування при обтяжуючих обставинах (стаття 152 частини 3 і 4; стаття 117 частини 3 і 4 КК України, 1960 р.); грабіж при обтяжуючих обставинах (стаття 186 частини 3, 4 і 5; стаття 141 частини 2, 3 і 4 КК України, 1960 р.); розбій (стаття 187; статті 86, 142 КК України, 1960 р.); розкрадання державного або колективного майна в особливо великих розмірах (стаття 86-1 КК України, 1960 р.); вимагання при обтяжуючих обставинах (стаття 189 частини 2, 3 і 4; стаття 86-2 частини 2 і 3; стаття 144 частини 2 і 3 КК України, 1960 р.); привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем при обтяжуючих обставинах (стаття 191 частини 4 і 5; стаття 84 частина 4 КК України, 1960 р.); виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї (стаття 199; стаття 79 КК України, 1960 р.); контрабанду при обтяжуючих обставинах (стаття 201 частина 2; стаття 70 частина 2 КК України, 1960 р.); протидію законній господарській діяльності при обтяжуючих обставинах (стаття 206 частини 2 і 3); бандитизм (стаття 257; стаття 69 КК України, 1960 р.); терористичний акт (стаття 258); викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (стаття 262; стаття 223 КК України, 1960 р.); угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (стаття 278; стаття 217-2 КК України, 1960 р.); блокування транспортних комунікацій при обтяжуючих обставинах (стаття 279 частина 3; стаття 217-3 частина 3 КК України 1960 р.); незаконне заволодіння транспортним засобом при обтяжуючих обставинах (стаття 289 частини 2 і 3; стаття 215-3 частини 2 і 3 КК України, 1960 р.); контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (стаття 305; стаття 70-1 КК України, 1960 р.); незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (стаття 307; стаття 229-1 КК України, 1960 р.); викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (стаття 308; 229-2 КК України, 1960 р.); викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (стаття 312; стаття 229-19 КК України, 1960 р.); погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу при обтяжуючих обставинах (стаття 345 частина 2); примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань при обтяжуючих обставинах (стаття 355 частина 3; стаття 198-2 частина 3 КК України, 1960 р.); погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного при обтяжуючих обставинах (стаття 377 частина 2); заподіяння тілесних ушкоджень судді або працівникові правоохоронного органу при обтяжуючих обставинах (стаття 189-4 частина 2 КК України, 1960 р.); посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця (стаття 348; стаття 190-1 КК України, 1960 р.); захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника (стаття 349); зловживання владою або службовим становищем при обтяжуючих обставинах (стаття 364 частини 2 і 3; стаття 165 частина 2 КК України, 1960 р.); перевищення влади або службових повноважень при обтяжуючих обставинах (стаття 365 частини 2 і 3; стаття 166 частини 2 і 3 КК України, 1960 р.); одержання хабара при обтяжуючих обставинах (стаття 368 частини 2 і 3; стаття 168 частини 2 і 3 КК України, 1960 р.); посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя (стаття 379; стаття 190-1 КК України, 1960 р.); дії, що дезорганізують роботу виправних установ (стаття 392; стаття 69-1 КК України, 1960 р.); втечу з місця позбавлення волі або з-під варти (стаття 393; стаття 183 КК України, 1960 р.), а також за злочини, передбачені частинами 2 і 4 статті 404 (пунктами "б" і "в" статті 234 КК України, 1960 р.); частиною 2 статті 405 (пунктом "а" статті 236 КК України, 1960 р.); частиною 3 статті 406 (пунктом "в" статті 238 КК України, 1960 р.); частиною 2 статті 408 (пунктом "в" статті 241 КК України, 1960 р.); частиною 3 статті 420 (пунктом "г" статті 251 КК України, 1960 р.); частиною 3 статті 423 (пунктом "в" статті 254 КК України, 1960 р.); частинами 2 і 3 статті 424 (пунктами "б" і "в" статті 254-2 КК України, 1960 р.); частиною 2 статті 426 (пунктом "б" статті 254-3 КК України, 1960 р.); статтею 447 (статтею 63-1 КК України, 1960 р.).