СУДДЯ ЖУКОВ: ПРАВОВІ ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СПРАВАХ ПРО БАНКРУТСТВО ЗА ЧЕРВЕНЬ 2018 РОКУ

Судова палата для розгляду справ про банкрутство з метою забезпечення сталості та єдності судової практики узагальнила правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду у справах про банкрутство за червень 2018 року.

І. Процесуальні питання

1. Прийняття рішення про права, інтереси та (або) обов'язки сторони договору, який визнається недійсним без його залучення до участі у справі, що розглядається в межах справа про банкрутство на підставі заяви ліквідатора, є підставою для обов’язкового скасування рішень суду з направленням справи на новий розгляд.
(постанова від 07.06.2018 у справі № 5015/1763/12)
http://reyestr.court.gov.ua/Review/74601526

Скасовуючи ухвалені у справі судові рішення про визнання частково недійсним договору про відступлення прав вимоги, укладеного між Банком та Товариством, частково недійсним договору про передачу прав за договором забезпечення, укладеним між Банком та фізичною особою – громадянином, та вилучення запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки про іпотекодержателя – Товариства щодо майна, яке належить на праві власності Банкруту, з направленням справи в скасованій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд виходив з такого.

Відповідно до приписів статті 129 Конституції України, одною із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Вимогами заяви ліквідатора Банкрута про визнання недійсним договору про передачу прав за договором забезпечення та договору про відступлення прав вимоги (далі в тексті – Заява), є визнання частково недійсним договору, який був укладений між Банком та Товариством.
За своїм змістом Заява ліквідатора Банкрута є позовом в межах справи про банкрутство.

Матеріали справи свідчать, що при поданні Заяви ліквідатор Банкрута надіслав копію вказаної Заяви лише учасникам справи про банкрутство, серед яких є і Товариство без направлення копії Заяви Банку.

Прийняття до розгляду в межах справи про банкрутство Заяви про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги, за відсутності доказів надіслання копії такої заяви стороні договору, який ліквідатор просить частково визнати недійсним, є порушенням приписів статей 57, 63 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017.

Також господарські суди першої та апеляційної інстанцій, відповідно до встановлених фактичних обставин справи, не залучали Банк у якості співвідповідача для розгляду Заяви ліквідатора Банкрута про визнання недійсним договору про передачу прав за договором забезпечення та договору про відступлення прав вимоги, попри те, що сторонами оспорюваного договору є Банк та Товариство.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що господарські суди попередніх інстанцій прийняли рішення про права, інтереси та (або) обов'язки Банку без залучення його до участі у справі щодо розгляду Заяви ліквідатора Банкрута, що відповідно до пункту 8 частини першої статті 310 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, є обов'язковою підставою для скасування судових рішень з направлянням справи на новий розгляд.

2. Забезпечені кредитори набувають статусу учасника провадження у справі про банкрутство з моменту порушення такого провадження, а відтак, набувають і процесуальне право на оскарження ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство. Крім того, положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не встановлюють обмежень щодо набрання законної сили ухвали про визнання грошових вимог кредитора до боржника.
(постанова від 13.06.2018 у справі № 914/355/17)
http://reyestr.court.gov.ua/Review/74767330