Правові висновки Верховного Суду у справах про банкрутство

Судова палата для розгляду справ про банкрутство з метою забезпечення сталості та єдності судової практики узагальнила правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду у справах про банкрутство за жовтень 2018 року.

І. Процесуальні питання.

1. Концентрація спорів про витребування майна банкрута у добросовісного набувача або з чужого незаконного володіння в межах справи про банкрутство є ефективним засобом юридичного захисту прав як банкрута, так і кредиторів.

(постанова від 03.10.2018 у справі № 906/1765/15)

Залишаючи без змін ухвалені у справі судові рішення, якими задоволено заяву ліквідатора Фермерського товариства і вирішено витребувати у Товариства на користь банкрута нерухоме майно, яке належало останньому, та відхиляючи доводи скаржника про те, що Товариство не є кредитором у справі про банкрутство, тому з нього не можна витребувати майно на користь банкрута в порядку статті 388 ЦК України в межах провадження у справі про банкрутство Фермерського товариства, Верховний Суд вказав на таке.

За умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси в тому числі майна, яке безпідставно вибуло з права власності банкрута, для забезпечення повного або часткового задоволення вимог кредиторів та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Концентрація спорів про витребування майна банкрута у добросовісного набувача або з чужого незаконного володіння в межах справи про банкрутство забезпечить реалізацію контролю суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, за діяльністю боржника є ефективним засобом юридичного захисту прав як банкрута, так і кредиторів та узгоджується з приписами частини четвертої статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 06.04.2018 у справі № 925/1874/13).

2. У випадку звернення боржника з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство на підставі частини п'ятої статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", подання ним доказів наявності судового рішення про стягнення коштів та дотримання трьохмісячного строку після відкриття виконавчого провадження не вимагається.

(постанова від 10.10.2018 у справі № 904/911/18)

Залишаючи без змін ухвалені у справі судові рішення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ, Верховний Суд вказав на таке.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не зобов’язує заявника (ні кредитора, ні боржника) при поданні заяви про порушення справи про банкрутство доводити факт неплатоспроможності, а зобов’язує лише подати певні документи, які можуть тією чи іншою мірою свідчити про вірогідність неплатоспроможності.