Практика оскарження дій ФГВФО щодо визнання правочинів нікчемними

За інформацією з офіційного веб-сайту Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі – Фонд гарантування), станом на сьогоднішній день Фондом гарантування ліквідуються 82 банки, а до 6 банків введено тимчасову адміністрацію.

З головної сторінки веб-сайту Фонду гарантування пересічний громадянин також може дізнатись, що розмір гарантованої суми відшкодування Фондом гарантування складає 200 000 грн.

А чи завжди реально отримати гарантовану суму відшкодування 200 000 грн., окремі підстави для відмови у відшкодуванні та останні зміни у судовій практиці оскарження дій Фонду гарантування, розглянемо нижче.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (надалі – Закон).

Згідно до ст. 36 Закону з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Частиною 2 ст. 38 Закону передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частина 3 вказаної статті Закону встановлює перелік підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.

Хочу звернути увагу на одну з найбільш спірних підстав визнання Фондом гарантування правочинів нікчемним, а саме на п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону, згідно до норм якого правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

За наслідками перевірки, на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону уповноваженими особами Фонду гарантування визнаються нікчемними правочини, які підпадають під ознаки так званого «дроблення вкладів», а саме безготівкового перерахування грошових коштів з поточних рахунків юридичних осіб на рахунки фізичних осіб, відкриті в одному банку, з призначенням платежу відмінним від платежу, пов'язаним із трудовими відносинами фізичної особи з такою юридичною особою, в тому числі «надання безпроцентної позики», «надання зворотної фінансової допомоги», «надання займу», перерахування коштів без зазначення підстав перерахування тощо.

Частина 4 ст. 38 Закону зобов’язує представників Фонду гарантування протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомити сторони за договорами, про нікчемність цих договорів та вчинити дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.