ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/16507/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2026 (колегія суддів: Коротун О.М., Майданевич А.Г., Сулім В.В.)
у справі за позовом ОСОБА_1
до відповідачів:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Мережі",
2) Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"
за участю третіх осіб:
1) Спільного підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю "Драгон Капітал"
2) Приватного акціонерного товариства "Альтана Капітал"
про визнання договору недійсним, застосування наслідків недійсності правочину, відшкодування збитків.
ВСТУП
1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ДТЕК Мережі" та Приватного акціонерного товариства (далі - ПрАТ) "ДТЕК Київські регіональні електромережі" про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів, застосування наслідків недійсності правочину та стягнення збитків.
2. Після відкриття провадження у справі суд першої інстанції, враховуючи постанову суду апеляційної інстанції, яку згодом було скасовано, дійшов висновку, що позивач не доплатив судовий збір та ухвалою від 19.03.2025 залишив позовну заяву без руху.
3. Позивач оскаржив цю ухвалу окремо від судового рішення, яким закінчено розгляд справи. Суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу, оскільки ухвала про залишення позовної заяви без руху не належить до ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду. Позивач оскаржив цю ухвалу суду апеляційної інстанції до Верховного Суду.
4. Перед Верховним Судом постали питання: (І) чи може ухвала про залишення позову без руху бути оскаржена окремо з огляду на визначення в ній суми судового збору, попередній рух цієї справи та твердження позивача про неможливість отримати судове рішення по суті; (ІІ) чи надають попередні постанови Верховного Суду в цій справі підстави для такого окремого оскарження; (ІІІ) чи може Верховний Суд у цьому касаційному провадженні перевірити законність ухвали суду першої інстанції від 19.03.2025.
5. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
6. У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів №20БВ-000000652; № БВ 20201023/01-АК від 23.10.2020, застосувати наслідки недійсності правочину та згідно статей 230, 231 Цивільного кодексу України стягнути солідарно з відповідачів на його користь як відшкодування мінімальних подвійних збитків у розмірі 11 795 194,20 грн.
7. Господарський суд міста Києва ухвалою від 29.12.2023 позовну заяву залишив без руху на підставі п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) (до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (у сумі 179 611,91 грн)). Відмовив у задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору.
8. Після усунення недоліків позовної заяви, Господарський суд міста Києва ухвалою від 16.01.2024 відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
9. Господарський суд міста Києва ухвалою від 13.11.2024 позовну заяву залишив без руху та встановив позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- письмової заяви з уточненням змісту позову в частині вимог про застосування наслідків недійсності правочину;
- доказів сплати судового збору у встановленому розмірі;
Сервисы для юристов