Постанова ВСУ від 31.03.2026 року у справі №910/7255/25

ДОДАТКОВА УХВАЛА

31 березня 2026 року

м. Київ

cправа № 910/7255/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я.- головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

розглянувши у письмовому провадженні клопотання фізичної особи - підприємця Слєпухова Костянтина Миколайовича про відшкодування судових витрат у справі

за позовом керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України

до: 1) Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву,

2) Національного університету "Києво-Могилянська академія",

3) фізичної особи - підприємця Слєпухова Костянтина Миколайовича

про визнання недійсним договору від 22.11.2023 № 9447 та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2026, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.02.2026 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Київської міської прокуратури (далі - Прокурор) на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2025, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2026 у справі № 910/7255/25 та призначено розгляд цієї справи в судовому засіданні на 17.03.2026.

07.03.2026 фізична особа - підприємець Слєпухов Костянтин Миколайович (далі - ФОП Слєпухов К. М., Підприємець, відповідач-3, заявник) через систему "Електронний суд" звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із клопотанням про стягнення судових витрат, в якому (клопотанні) просив відшкодувати за рахунок Київської міської прокуратури на користь ФОП Слєпухова К. М. витрати на професійну правничу допомогу в сумі 34 000 грн, понесені відповідачем під час розгляду справи № 910/7255/25 в суді касаційної інстанції, посилаючись на положення статей 126, 129, 130, 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.03.2026 касаційне провадження за касаційною скаргою Прокурора на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2025, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2026 у справі № 910/7255/25 закрито.

Клопотання Підприємця про стягнення судових витрат, яке подано в строк, встановлений судом для подання відзиву (до 10.03.2026), аргументоване тим, що опис витрат на правничу допомогу, визначений в рахунку від 27.02.2026 № 02/02/2026, включає підготовку та подання процесуальних документів і представництво інтересів ФОП Слєпухова К. М. у Верховному Суді, а відповідно до платіжної інструкції від 05.03.2026 № 1086 за надання правової допомоги Підприємцем було сплачено Адвокатському об`єднанню "ЛЕГАЛІТІ" (далі - АО "ЛЕГАЛІТІ", Об`єднання) 34 000 грн. При цьому розмір гонорару є фіксованим та не залежить від будь-яких обставин.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу під час касаційного провадження в справі № 910/7255/25 заявник долучив до вказаного клопотання такі докази:

1) копію договору про надання правової допомоги від 13.06.2025 № 02-06/25 (далі - договір № 02-06/25), укладеного між АО "ЛЕГАЛІТІ" і ФОП Слєпуховим К. М. (клієнт);

2) копію рахунка від 27.02.2026 № 02/02/2026;

3) копію платіжної інструкції від 05.03.2026 № 1086;

4) копію ордера від 07.03.2026 серії АІ № 2146088.

Разом із тим ані Прокурором (скаржником), ані Міністерством освіти і науки України (позивачем) заперечення проти задоволення клопотання ФОП Слєпухова К. М. або клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не подавалися та до Верховного Суду не надходили.

З огляду на конкретні обставини справи, з урахуванням її складності, правової кваліфікації відносин сторін, без чого неможливо правильно вирішити питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу та застосувати норми процесуального права, із метою повного, всебічного, об`єктивного розгляду клопотання відповідача-3, забезпечення єдності та сталості судової практики, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви ФОП Слєпухова К. М. у розумний строк, тобто такий, що є необхідним для виконання процесуальних дій та забезпечення належного судового захисту учасників справи.

Відповідно до частин 1, 3, 5 статті 244 ГПК України (в редакції, чинній з 16.07.2025) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Частиною 1 статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними в зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок викладено в пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

Відповідно до частин 1- 3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.