Постанова ВСУ від 30.09.2015 року у справі №6-1309цс15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2015 року м. Київ

Судова палата у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого суддів: Охрімчук Л.І., Гуменюка В.І., Лященко Н.П.,Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л.,Сімоненко В.М., Яреми А.Г., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_8, треті особи: ОСОБА_9, публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», про звернення стягнення на предмет іпотеки за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 березня 2015 року, рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 5 лютого 2015 року та рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 вересня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

ТОВ «ОТП Факторинг Україна» зазначало, що 4 квітня 2007 року між закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі - ЗАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_10 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав позичальниці кредит у розмірі 33 тис. доларів США, а остання зобов'язалася повернути кредит і сплачувати проценти у строк і на умовах, установлених цим договором.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_10 зобов'язань за вказаним кредитним договором 4 квітня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» і ОСОБА_8 укладено договір іпотеки, за яким іпотекодавець передав банку в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1.

Згідно з договором про відступлення права вимоги від 18 березня 2011 року ЗАТ «ОТП Банк» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» набуло право такої вимоги.

Посилаючись на те, що позичальниця не виконує зобов'язання за вказаним кредитним договором, у зв'язку із чим станом на 1 серпня 2012 року утворилася заборгованість у розмірі 29 тис. 676 доларів США 73 центи, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просило для задоволення своїх вимог за цим кредитним договором звернути стягнення на зазначений вище предмет іпотеки шляхом його продажу за початковою ціною 238 тис. 426 грн.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 вересня 2014 року в задоволенні позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 5 лютого 2015 року рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 вересня 2014 року змінено в частині підстави відмови в задоволенні позовних вимог: ухвалено вважати підставою відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» наявність мораторію, передбаченого Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 березня 2015 року відмовлено ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у відкритті касаційного провадження у справі за вказаним позовом з підстави, передбаченої пунктом 5 частини четвертої статті 328 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

У заяві про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 березня 2015 року, рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 5 лютого 2015 року та рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 вересня 2014 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

На обґрунтування заяви ТОВ «ОТП Факторинг Україна» надало копію ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 березня 2015 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві ТОВ «ОТП Факторинг Україна» доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Згідно із частиною першою статті 3604 ЦПК України суд задовольняє заяву про перегляд судових рішень за наявності однієї з підстав, передбачених частиною першою статті 355 цього Кодексу.

У справі, яка переглядається, суди встановили, що 4 квітня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_10 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав позичальниці кредит у розмірі 33 тис. доларів США, а остання зобов'язалася повернути кредит і сплачувати проценти у строк і на умовах, установлених цим договором.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_10 зобов'язань за вказаним кредитним договором 4 квітня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» і ОСОБА_8 укладено договір іпотеки, за яким іпотекодавець передав банку в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1.

Згідно з договором про відступлення права вимоги від 18 березня 2011 року ЗАТ «ОТП Банк» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» набуло право такої вимоги.

Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 20 грудня 2011 року змінено рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 24 листопада 2010 року та стягнуто з ОСОБА_10 на користь ПАТ «ОТП Банк» 30 тис. 359 доларів США 95 центів заборгованості за вказаним кредитним договором та 17 тис. 629 грн 49 коп. пені.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна», суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав у встановленому цивільним процесуальним законом порядку належних та допустимих доказів на підтвердження розміру заборгованості, у рахунок якої просить звернути стягнення на предмет іпотеки.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині підстави відмови в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд, з висновками якого погодився суд касаційної інстанції, вважав, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки квартира, що є предметом іпотеки, використовується відповідачкою як місце постійного проживання, її загальна площа не перевищує 140 кв. м, відомостей про наявність іншого житла у відповідачки суду не надано, тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для примусового стягнення зазначеного предмета іпотеки.

Разом з тим в ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 березня 2015 року, наданій заявником для порівняння, міститься висновок про те, що чинність Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» на час ухвалення судового рішення про задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки є підставою для визначення порядку його виконання, тобто це рішення не підлягає примусовому виконанню у період чинності цього Закону, отже, висновок суду першої інстанції про неможливість ухвалення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки в період дії вказаного Закону є помилковим.

Отже, існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.