П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Гриціва М.І.,суддів:Коротких О.А., Кривенка В.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., - розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_9 до Верховної Ради України (далі - ВРУ) про визнання бездіяльності протиправною та права на отримання довічного грошового утримання і вихідної допомоги,
в с т а н о в и л а:
У січні 2015 року ОСОБА_9 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції із позовом до ВРУ про визнання бездіяльності неправомірною щодо нерозгляду подання Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ) про звільнення його з посади судді апеляційного суду Івано-Франківської області на підставі заяви про відставку.
Просив також визнати порушеним його право на отримання довічного грошового утримання відповідно до частини третьої статті 138 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на час подання заяви про звільнення; далі - Закон № 2453-VI) та отримання вихідної допомоги судді у зв'язку з відставкою відповідно до
статті 136 цього Закону.
Зазначив, що несвоєчасний розгляд ВРУ заяви про відставку порушив його право на вільне волевиявлення щодо своєчасного припинення трудової діяльності на посаді судді, обмежив його право на отримання довічного грошового утримання і вихідної допомоги.
ОСОБА_9 19 вересня 2013 року подав до ВРЮ заяву про звільнення його з посади судді апеляційного суду Івано-Франківської області, яку ВРЮ
15 жовтня 2013 року розглянула і внесла подання до ВРУ про звільнення
ОСОБА_9 з посади судді. У жовтні того самого року ВРУ отримала подання, а 25 грудня 2014 року - прийняла Постанову № 59-VIII «Про звільнення суддів» (далі - Постанова № 59-VIII), зокрема й ОСОБА_9
На підставі наказу голови апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 січня 2015 року № 03-04/12 ОСОБА_9 відраховано зі штату суду з
27 січня 2015 року.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 30 січня 2015 року на підставі частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) позовну заяву в частині вимог про визнання порушеним права на отримання довічного грошового утримання і вихідної допомоги судді у зв'язку з відставкою повернув позивачу як таку, що не підсудна цьому адміністративному суду.
Вищий адміністративний суд України постановою від 16 березня
2015 року відмовив у задоволенні позову до ВРУ про визнання бездіяльності протиправною.
Не погоджуючись із цією постановою, ОСОБА_9 звернувся із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстав, установлених пунктом 4 частини першої статті 237 КАС, в якій просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове - про задоволення позову в повному обсязі.
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила матеріали справи і дійшла висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наведених нижче підстав.
Вищий адміністративний суд України встановив таке.
Постановою ВРУ від 6 червня 1997 року № 322/97-ВР ОСОБА_9 був обраний на посаду судді апеляційного суду Івано-Франківської області безстроково.
19 вересня 2013 року ОСОБА_9 подав до ВРЮ заяву про звільнення його з посади у зв'язку з поданням заяви про відставку.
15 жовтня 2013 року ВРЮ прийняла рішення № 1030/0/15-13 про внесення подання до ВРУ про звільнення суддів з посад, зокрема і судді апеляційного суду Івано-Франківської області ОСОБА_9
25 грудня 2014 року ВРУ прийняла Постанову
№ 59-VIII, якою, зокрема, відповідно до пункту 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України у зв'язку з поданням заяви про відставку звільнено з посади судді апеляційного суду Івано-Франківської області ОСОБА_9
У постанові від 16 березня 2015 року правовий висновок про відмову в задоволенні позову ОСОБА_9 до ВРУ про визнання бездіяльності протиправною Вищий адміністративний суд України обґрунтував тим, що ВРУ не допустила протиправної бездіяльності при розгляді подання ВРЮ щодо звільнення позивача. З посиланням на положення статей 19, 82, 91 Конституції України, статей 9, 19, 20, 22 Закону України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI «Про Регламент Верховної Ради України» (далі - Закон № 1861-VI) зазначив, що не встановив жодних порушень процедури при прийнятті рішення про звільнення ОСОБА_9 з посади судді, зокрема й щодо строків розгляду подання.
Відповідно до пункту 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України однією з підстав звільнення судді з посади органом, що його обрав або призначив, є подання суддею заяви про відставку.
Положення Конституції України стосовно незалежності суддів, яка є невід'ємним елементом статусу суддів та їх професійної діяльності, пов'язані з принципом поділу державної влади та обумовлені необхідністю забезпечувати основи конституційного ладу, права людини, гарантувати самостійність і незалежність судової влади. В Основному Законі України незалежність як складова конституційного статусу особи та її професійної діяльності визначена лише стосовно суддів і забезпечується, насамперед, особливим порядком їх обрання або призначення на посаду та звільнення з посади (пункт 27 частини першої статті 85, частини четверта, п'ята статті 126, частини третя, четверта статті 127, стаття 128, пункт 1 частини першої статті 131); забороною впливу на них у будь-який спосіб (частина друга статті 126); захистом професійних інтересів суддів (частина шоста статті 127); підкоренням суддів при здійсненні правосуддя лише закону (частина перша статті 129); особливим порядком притягнення їх до дисциплінарної відповідальності (пункт 3 частини першої статті 131); державним фінансуванням та належними умовами для функціонування судів і діяльності суддів шляхом визначення у Державному бюджеті України окремо видатків на утримання судів (частина перша статті 130); притягненням до юридичної відповідальності винних осіб за неповагу до суду і судді (частина п'ята статті 129); організацією державою особистої безпеки суддів та їхніх сімей (частина сьома статті 126); здійсненням суддівського самоврядування (частина друга статті 130); забороною для професійних суддів належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої (частина друга статті 127) [пункт 2.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року
Сервисы для юристов