Постанова ВСУ від 30.07.2026 року у справі №918/1134/25

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року

м. Київ

cправа № 918/1134/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В. А., Міщенка І. С.,

розглянувши у порядку письмового провадження клопотання Сільськогосподарського кооперативу «Еліт»

про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат

у справі № 918/1134/25

за позовом Сільськогосподарського кооперативу «Еліт»

до Малолюбашанської сільської ради

про визнання укладеною додаткової угоди,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2026 касаційну скаргу Сільськогосподарського кооперативу «Еліт» задоволено (далі - СГК «Еліт»); постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.04.2026 у справі № 918/1134/25 скасовано, а рішення Господарського суду Рівненської області від 27.01.2026 залишено в силі. Ухвалено стягнути з Малолюбашанської сільської ради на користь Сільськогосподарського кооперативу «Еліт» 4 844,80 грн витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги. Доручено Господарському суду Рівненської області видати відповідний наказ.

У поданій касаційній скарзі СГК «Еліт» надав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн, які він поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи у суді касаційної інстанції, вказавши, що докази на підтвердження цих витрат будуть подані відповідно до вимог процесуального законодавства.

20.07.2026 до Верховного Суду надійшло клопотання СГК «Еліт» про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції у розмірі 20 000,00 грн, у якому останнє просить стягнути з Малолюбашанської сільської ради на користь СГК «Еліт» судові витрати щодо надання професійної правничої допомоги в суді касаційної інстанції у розмірі 20 000,00 грн. До клопотання додано докази на підтвердження понесених СГК «Еліт» витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.07.2026 вирішено здійснити розгляд клопотання СГК «Еліт» про ухвалення додаткової постанови про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі № 918/1134/25 без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Малолюбашанська сільська рада подала заперечення на клопотання про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 918/1134/25, у яких зазначила, що заявлена СГК «Еліт» до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям реальності, необхідності та розумності, а також є неспівмірною зі складністю справи, просила відмовити у задоволенні зазначеного клопотання, а у разі встановлення підстав для розподілу заявлених СГК «Еліт» витрат на професійну правничу допомогу - зменшити їх розмір до суми, яка відповідатиме критеріям реальності, необхідності та розумності.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у заяві доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 1 статті 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).