П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2016 року м. Київ
Судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України в складі:
головуючого Яреми А.Г., суддів:Барбари В.П., Берднік І.С., Гуменюка В.І., Жайворонок Т.Є., Колесника П.І., Лященко Н.П., Охрімчук Л.І., Потильчака О.І.,Сімоненко В.М., Шицького І.Б., розглянувши на спільному засіданні справу за скаргою ОСОБА_12 на дії заступника начальника Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Говіної Лариси Володимирівни, заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_14, за заявою ОСОБА_12 про перегляд ухвал Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 лютого 2015 року, Апеляційного суду Запорізької області від 7 квітня 2015 року, колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від
22 липня 2015 року,
в с т а н о в и л и:
У січні 2015 року ОСОБА_12 звернулася до суду з указаною скаргою, посилаючись на те, що 19 січня 2014 року відбулися втретє призначені прилюдні торги з реалізації належної їй на праві власності квартири АДРЕСА_1, яка згідно з договором від 7 березня
2007 року була предметом іпотеки.
Уважаючи, що торги відбулися з порушенням вимог статті 49 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» (далі - Закон № 898-IV) та пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України
від 22 вересня 2011 року № 3795-VI «Про внесення змін до деяких
законодавчих актів щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» (далі - Закон № 3795-VІ), ОСОБА_12 просила
визнати неправомірними дії заступника начальника Комунарського
відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління
юстиції (далі - Комунарський ВДВС Запорізького МУЮ) Говіної Л.В. щодо проведення повторної уцінки вказаної квартири; визнати незаконним і скасувати акт заступника начальника Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ Говіної Л.В. від 18 грудня 2014 року про повторне зниження вартості зазначеної квартири.
Комунарський районний суд м. Запоріжжя ухвалою від 12 лютого
2015 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 7 квітня 2015 року, у задоволенні скарги відмовив.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 22 липня 2015 року вказані ухвали судів залишили без змін.
У заяві ОСОБА_12 про перегляд судових рішень (з урахуванням уточнень) порушується питання про скасування вказаних ухвал і постановлення нового судового рішення про задоволення її скарги з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме статті 49 Закону № 898-IV і положень Закону № 3795-VI.
На підтвердження зазначеної підстави подання заяви ОСОБА_12 посилається на постанову Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 23 вересня 2014 року у справі за позовом першого заступника прокурора Волинської області в інтересах держави в особі публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до товариства з обмеженою відповідальністю «Фудцентр», товариства з обмеженою відповідальністю «Арго», відкритого акціонерного товариства «Демидівський консервний завод», за участю відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області, про стягнення коштів (№ 3-113гс14).
Так, за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення в указаній справі № 3-113гс14 Судова палата у господарських справах Верховного Суду України дійшла висновку, що оскільки пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3795-VІ передбачено, що його дія не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності, а кредитний договір, як і забезпечувальний іпотечний договір, за яким провадилося звернення стягнення за наказом, укладені до набрання чинності цим Законом, то до спірних правовідносин підлягає застосуванню та редакція закону № 898-IV, яка була чинною на момент їх виникнення.
У справі, яка переглядається, суди апеляційної та касаційної інстанцій погодилися з висновком суду першої інстанції, який, відмовивши в задоволенні скарги ОСОБА_12, виходив з необхідності застосування до правовідносин у цьому випадку статті 49 Закону № 898-IV у редакції, чинній на час проведення торгів.
Отже, існує невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України у справі № 3-113гс14 висновку щодо застосування норми матеріального права, а саме статті 49 Закону № 898-IV, зокрема щодо дії цієї норми в часі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи заявника, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України вважають, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Суди у справі, яка переглядається, встановили, що 6 липня 2007 року між ОСОБА_14 і публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» укладено договір кредитної лінії. 7 березня 2007 року між зазначеним банком і ОСОБА_12 укладено договір іпотеки, предметом якого була належна останній квартира АДРЕСА_1.
Комунарський районний суд м. Запоріжжя рішенням від 17 грудня
2012 року ухвалив стягнути солідарно з ОСОБА_12 та ОСОБА_14 на користь указаного банку заборгованість за зазначеним договором кредитної лінії.
З листопада 2013 року у Комунарському ВДВС Запорізького МУЮ на виконанні знаходився виконавчий лист про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_12 на користь зазначеного банку заборгованості і судових витрат у сумі 325 тис. 283 грн 81 коп.
Сервисы для юристов