П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2016 року м. Київ
Судова палата у господарських справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого суддів: Берднік І.С., Барбари В.П., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Колесника П.І., Потильчака О.І., Шицького І.Б., -
за участю представників:
Чернігівської міської ради - Федорова Д.В.,
Генеральної прокуратури України - Гнатюка М.М.,
Міністерства інфраструктури України - Волошиної Я.Л.,
державного закладу
"Вузлова лікарня станції Чернігів
Південно-Західної залізниці" - Лєскова В.О.,
державне територіально-галузеве об'єднання
"Південно-Західна залізниця" - Куліковського В.В., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою Чернігівської міської ради про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від
26 листопада 2015 року у справі № 927/438/15 за позовом заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України, Міністерства охорони здоров'я України, державного закладу "Вузлова лікарня станції Чернігів Південно-Західної залізниці" до Чернігівської міської ради, треті особи: державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця", Чернігівська обласна державна адміністрація, про зобов'язання вчинити дії,
в с т а н о в и л а:
У березні 2015 року заступник прокурора Чернігівської області звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України, Міністерства охорони здоров'я України, державного закладу "Вузлова лікарня станції Чернігів Південно-Західної залізниці" (далі - ДЗ "Вузлова лікарня станції Чернігів Південно-Західної залізниці"), в яком просив зобов'язати Чернігівську міську раду прийняти у комунальну власність територіальної громади міста Чернігова об'єкт соціальної інфраструктури (заклад охорони здоров'я) - ДЗ "Вузлова лікарня станції Чернігів Південно-Західної залізниці", який складається із будівлі лікарні (2 217,4 кв. м), поліклініки (511,3 кв. м), харчоблоку (283,7 кв. м), зубопротезної лабораторії (74,8 кв. м), червоного куточка (189,9 кв. м), прачечної та котельні (249,8 кв. м), гаражу (168,9 кв. м), стерилізаційної, УЗІ, адмінкорпусу (596,4 кв. м), гаражу (66,9 кв. м), сараю (179,8 кв. м), погребу (61,5 кв.м), ГРП, сараю (42,1 кв.м) балансовою вартістю 1 973 299,00 грн.
Позовні вимоги мотивовано ухиленням відповідача від виконання зобов'язань щодо прийняття у комунальну власність зазначеного майна.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 18 травня 2015 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 вересня 2015 року, позов задоволено. Стягнуто з Чернігівської міської ради у доход державного бюджету 1 218,00 грн судового збору.
Вищий господарський суд України постановою від 26 листопада
2015 року залишив без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 14 вересня 2015 року.
При цьому Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення заявлених позовних вимог, незважаючи на відсутність відповідного позитивного рішення Чернігівської міської ради, посилаючись на те, що Чернігівська міська рада, яка не прийняла у комунальну власність ДЗ "Вузлова лікарня станції Чернігів Південно-Західної залізниці", порушила положення частини 2 статті 4 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_106863/ed_2015_09_03/pravo1/Z980147.html?pravo=1>, частин 1, 2 статті 28 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", пункту 3 Прикінцевих положень Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_04_07/pravo1/T140079.html?pravo=1>.
У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 26 листопада 2015 року з підстав, передбачених пунктами 1, 3 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), Чернігівська міська рада, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статей 3 - 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", статей 1, 4, 10 та пункту 51 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", внаслідок чого, на думку заявника, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, та посилаючись на невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеним в постановах Верховного Суду України висновкам щодо застосування у подібних правовідносинах зазначених норм матеріального права, просить скасувати цю постанову і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
На обґрунтування своїх доводів Чернігівська міська рада долучила до поданої заяви копії постанов Вищого господарського суду України від
2 липня 2012 року у справі № 5008/1708/2011, від 13 листопада
2013 року у справі № 18/2652/12, від 31 березня 2010 року у справі
№ 5020-12/596, від 22 серпня 2011 року у справі № 5015/301/11
та копії постанов Верховного Суду України від 15 січня 2014 року у справі № 6-153цс13, від 11 червня 2012 року у справі № 21-295а11.
Сервисы для юристов