ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 925/399/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г. М. - головуючого, Чумака Ю. Я., Случа О. В.,
секретар судового засідання Зайченко О. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства юстиції України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2026 (колегія суддів: Мальченко А. О. - головуючий, Тищенко А. І., Михальська Ю. Б.) та рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 (суддя Балац С. В.)
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ?Дніпро?
до Міністерства юстиції України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 ,
про визнання незаконним та скасування висновку, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання відновити становище, що існувало шляхом поновлення запису в реєстрі,
за участю:
позивача: Головня С. Д. (адвокат)
відповідача: Махинько О. О. (самопредставництво)
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1 Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро" звернулося до господарського суду з позовом до Міністерства юстиції України про:
- визнання незаконним та скасування висновку центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України № 657-33.4-25 від 28.03.2025;
- визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2025 № 929/5 "Про задоволення скарги";
- зобов`язання Міністерства юстиції України відновити становище, що існувало до видачі оспорюваного наказу шляхом поновлення в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису, внесеного на підставі рішення № 76479839 від 06.12.2024.
1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюване рішення відповідача прийняте з порушенням порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації та порушує право позивача на оренду земельної ділянки.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1 Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2026, провадження в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування висновку - закрито, а в решті вимог позов задоволено частково: скасовано пункти 1, 2 та 4 наказу Міністерства юстиції України і зобов`язано це міністерство відновити становище, що існувало до видачі наказу, шляхом поновлення в реєстрі відповідного запису; в іншій частині - відмовлено.
2.2 Суд мотивував рішення в оскарженій у касаційному порядку частині тим, що оскаржуваний наказ суперечить нормам частини 6 статті 32 Закону України "Про оренду землі" та частини 1 статті 148-1 Земельного кодексу України. Анулювавши рішення Міністерство втрутилось у цивільні правовідносини, які виникли між власником земельної ділянки та її орендарем, що виходить як за межі компетенції Міністерства у частині розгляду заяв, поданих на підставі статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", так і повноважень, передбачених статтею 7 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та нормами Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228.
3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1 У касаційній скарзі відповідач просить наведені судові рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове - про відмову у їх задоволенні.
3.2 На обґрунтування підстав подання касаційної скарги за виключним випадком, передбаченим пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував:
Сервисы для юристов