ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 914/3174/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. (головуючого), Берднік І.С., Міщенка І.С.
секретаря судового засідання - Дерлі І.І.
за участю представників сторін:
позивача - не з`явився
відповідача 1 - не з`явився
відповідача 2 - не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафо"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 (у складі колегії суддів: Якімець Г.Г. (головуючий), Бонк Т.Б., Кравчук Н.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафо"
до відповідача-1 Християнської євангельської церкви "Гефсиманія"
та до відповідача-2 Львівської міської ради
про встановлення земельного сервітуту,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст та підстави позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сафо" (надалі - Позивач, ТОВ "Сафо", Скаржник) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Християнської євангельської церкви "Гефсиманія" (наразі - Релігійна організація "Релігійна громада Християнської Євангельської Церкви "Гефсиманія" у м. Львові) (надалі - Відповідач 1, Релігійна організація) та Львівської міської ради (надалі - Відповідач 2, Рада) про встановлення постійного безоплатного земельного сервітуту на право проїзду та проходу, приєднання до існуючого водопроводу, експлуатації комунікаційних мереж, через земельну ділянку, яка перебуває в постійному користуванні Релігійної організації та розташована за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 65, площею 0,15 га в частині спільного проїзду розміром 0,013 га (кадастровий номер 4610136900:04:004:0038).
1.2. У позовній заяві Позивач посилається на те, що ТОВ "Сафо" на праві приватної власності належить земельна ділянка, розташована за адресою: вул. Антоновича, 140 у м. Львові, яка безпосередньо межує із земельною ділянкою за адресою: вул. Кульпарківська, 65 у м. Львові, що перебуває у постійному користуванні Релігійної організації.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, Позивач зазначає, що з метою забезпечення належного здійснення господарської діяльності, зокрема будівництва готелю з додержанням вимог державних будівельних норм, він звернувся до Відповідача 1 із пропозицією про встановлення земельного сервітуту, однак таке звернення залишилося безрезультатним. При цьому Позивач акцентує, що у виданому Відповідачу 1 державному акті на право постійного користування земельною ділянкою від 05.11.2009 серії ЯЯ № 175806 як підставу його видачі зазначено ухвалу 14 сесії 5 скликання Ради від 09.07.2009 № 2816. У пункті 9 додатка до вказаної ухвали, а саме у "Списку релігійних громад і організацій, яким передаються земельні ділянки", міститься вказівка про передачу Відповідачу 1 земельної ділянки за адресою: вул. Кульпарківська, 65 у м. Львові площею 0,15 га, у тому числі 0,013 га - для спільного проїзду. Саме з наведеного Позивач зазначає, що правовий режим тієї частини земельної ділянки, щодо якої виник спір, був безпосередньо визначений її власником - територіальною громадою м. Львова в особі Ради, а відтак зберігає актуальність і на час звернення до суду.
Окремо Позивач зазначає про відсутність потреби у виготовленні будь-якої додаткової технічної документації щодо меж частини земельної ділянки, яка має використовуватися як сервітут, оскільки відповідні характеристики вже були встановлені під час виготовлення технічної документації на земельну ділянку Відповідача 1, де, за твердженням Позивача, прямо визначено наявність спільного проїзду площею 0,013 га.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 09.08.2021 у справі № 914/3174/20 позов задоволено в повному обсязі. Суд ухвалив встановити постійний безоплатний земельний сервітут на право ТОВ "Сафо" проїзду та проходу, приєднання до існуючого водопроводу, експлуатації комунікаційних мереж через земельну ділянку, яка перебуває в користуванні Відповідача 1 та розташована за адресою: вул. Кульпарківська, 65 у м. Львові, площею 0,15 га, в частині спільного проїзду розміром 0,013 га з таблицею координат кутів та довжин ліній земельної ділянки з правом сервітуту вказаних у ситуаційному плані земельної ділянки за варіантом № 1, запропонованим у висновку судового експерта № 7 від 19.03.2021, із забезпеченням дотримання вимог норм ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій" та розподілив судові витрати.
2.2. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що власник спірної земельної ділянки (Рада) при наданні її у постійне користування Відповідачу 1 ухвалою № 2816 від 09.07.2009 сам визначив правовий режим відповідної земельної ділянки, зазначивши, що земельна ділянка за адресою: вул. Кульпарківська, 65 у м. Львові загальною площею 0,15 га містить обмеження у вигляді 0,013 га для спільного проїзду. На переконання суду, така вказівка свідчить про те, що власником земельної ділянки ще на стадії її відведення було передбачено необхідність забезпечення доступу через відповідну частину ділянки.
Крім того, суд урахував, що кадастровий план, погоджений начальником Львівського міського управління земельних ресурсів 25.09.2007, містить примітку: "обмежене землекористування проїзд площею 0,0130 га, рекомендовано для заключення сервітутної угоди". Так само у висновку Департаменту містобудування Управління архітектури № 5-3537/2401 від 19.11.2007, яким погоджено проект відведення земельної ділянки на вул. Кульпарківській, 65 площею 0,015 га, зазначено про наявність обмежень площею 0,0130 га із забезпеченням через цю частину ділянки доступу суміжним землекористувачам. Наведені документи суд розцінив як такі, що у сукупності підтверджують попередньо визначений характер використання відповідної частини земельної ділянки саме для забезпечення доступу суміжних користувачів.
Суд також установив, що ТОВ "Сафо" є суміжним землекористувачем щодо земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні Релігійної організації. Такий висновок суд пов`язав із даними кадастрового плану, погодженого начальником Львівського міського управління земельних ресурсів від 25.09.2007, а також із відомостями, що вбачаються з плану меж земельної ділянки, Державного акта на право власності № 512985 від 06.12.2006 та Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 175806 від 05.11.2009. Саме з огляду на суміжність землекористування суд дійшов висновку про наявність у Позивача правового інтересу у встановленні відповідного сервітуту.
Вирішальне значення суд надав і висновку судової земельно-технічної експертизи № 7 від 19.03.2021, яким, за висновком суду, підтверджено відсутність іншого способу забезпечити проїзд і прохід до земельної ділянки, яка перебуває у власності ТОВ "Сафо". При цьому суд урахував, що згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 246204644 від 26.02.2021 земельна ділянка з кадастровим номером 4610136900:04:004:0077 (на якій наявний заїзд на територію земельної ділянки) уже не перебуває у власності ТОВ "Сафо". З наведеного суд зробив висновок, що на момент розгляду спору у Позивача відсутня можливість під`їзду чи проходу до належного йому майна через власну земельну ділянку, а отже, встановлення сервітуту є необхідним для забезпечення належного доступу.
Сервисы для юристов