ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 921/728/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. головуючої, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Почаївської Свято-Успенської Лаври
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.04.2026 (колегія суддів: Орищин Г. В. головуюча, Галушко Н. А., Желік М. Б.) і ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 09.02.2026 (суддя Боровець Я. Я.) у справі
за позовом керівника Кременецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області
до Почаївської Свято-Успенської Лаври,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Почаївської міської ради,
про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, в розмірі 511 943,30 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст обставин справи, що передували ухваленню оскаржуваних судових рішень
1.1. Керівник Кременецької окружної прокуратури (далі Прокурор) звернувся до Господарського суду Тернопільської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області з позовом до Почаївської Свято-Успенської Лаври про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, в розмірі 511 943,30 грн.
1.2. Позовні вимоги Прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області з покликанням на кримінальне провадження від 01.03.2023 № 42023212030000009 обґрунтовані порушенням Почаївською Свято-Успенською Лаврою законодавства в галузі охорони атмосферного повітря. Зокрема, за доводами Прокурора, відповідач здійснив наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на такі викиди.
1.3. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 08.12.2025 відкрито провадження у справі № 921/728/25 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.
1.4. Почаївська Свято-Успенська Лавра звернулася до Господарського суду Тернопільської області із зустрічним позовом до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про визнання недійсним розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при спалюванні природного газу котельнями Почаївської Свято-Успенської Лаври за період із 01.01.2021 до 30.09.2023, виконаного 04.07.2025 державним інспектором із охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області.
1.5. Зустрічні позовні вимоги Почаївської Свято-Успенської Лаври з покликанням на положення статті 19 Конституції України, приписи статті 16 Цивільного кодексу України обґрунтовані тим, що розрахунок розміру збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при спалюванні природного газу котельнями Почаївської Свято-Успенської Лаври, є неправомірним. При цьому, за доводами Почаївської Свято-Успенської Лаври, розрахунок розміру збитків суперечить "ГКД 34.02.305-2002 "Викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря від енергетичних установок. Методика визначення".
2. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
2.1. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 09.02.2026, яка залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.04.2026 у справі № 921/728/25, зустрічну позовну заяву повернуто Почаївській Свято-Успенській Лаврі.
2.2. Господарські суди попередніх інстанцій, повертаючи Почаївській Свято-Успенській Лаврі зустрічну позовну заяву, виходили з того, що Почаївська Свято-Успенська Лавра подала зустрічний позов із порушенням вимог частини 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України. Тому господарські суди попередніх інстанцій із покликанням на положення частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України дійшли висновку про наявність підстав для повернення Почаївській Свято-Успенській Лаврі зустрічної позовної заяви.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.04.2026 та ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 09.02.2026 у справі № 921/728/25, до Верховного Суду звернулася Почаївська Свято-Успенська Лавра з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові рішення, а справу № 921/728/25 передати для продовження розгляду до господарського суду першої інстанції.
3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, Почаївська Свято-Успенська Лавра зазначає, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, порушили приписи статей 14, 80 Господарського процесуального кодексу України, неправильно застосували положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
3.3. При цьому, на думку скаржника, суди не врахували висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постановах від 31.08.2023 у справі № 990/114/23, від 26.09.2024 у справі № 990/220/24, відповідно до яких суд першої інстанції на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі не має права давати оцінку обраному позивачем способу захисту порушеного права, доказам і встановлювати наявність чи відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги.
3.4. Крім того, скаржник вважає, що задоволення зустрічного позову Почаївської Свято-Успенської Лаври виключить задоволення первісного позову Прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області. Тому Почаївська Свято-Успенська Лавра стверджує, що в цьому випадку наявні правові підстави для спільного розгляду первісного та зустрічного позовів.
3.5. Державна екологічна інспекція у Тернопільській області у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу Почаївської Свято-Успенської Лаври залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Державна екологічна інспекція у Тернопільській області зазначає, що розрахунок шкоди має виключно інформаційній характер і не створює безпосередніх правових наслідків.
4. Позиція Верховного Суду
Сервисы для юристов