ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Гриціва М.І.,суддів:Волкова О.Ф., Кривенди О.В., Прокопенка О.Б., -розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_5 до Верховної Ради України (далі - ВРУ), Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ) про визнання дій протиправними та зобов'язання змінити формулювання звільнення,
встановила:
У серпні 2016 року ОСОБА_5 у порядку статті 1711 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом про визнання дій протиправними та зобов'язання змінити формулювання звільнення його з посади судді. Вважає, що відповідно до частини п'ятої статті 126 Конституції України, статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року
№ 2862-ХІІ «Про статус суддів» (далі - Закон № 2862-ХІІ) формулювання звільнення його з посади судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області повинно мати такий запис підстави звільнення - «у зв'язку із неможливістю виконувати свої повноваження за станом здоров'я, у відставку».
Вимоги мотивовані тим, що у лютому 2016 року він подав заяви до ВРЮ та ВРУ про звільнення його з посади судді Тлумацького районного суду
Івано-Франківської області у зв'язку із неможливістю виконувати повноваження судді за станом здоров'я. Зазначив, що суб'єкти оскарження в межах своїх повноважень та обов'язків із застосуванням частини першої статті 43 Закону № 2862-ХІІ мали звільнити його саме за станом здоров'я, у відставку. ВРЮ не повідомила ОСОБА_5 про розгляд заяви про звільнення, розглянула її без участі заявника та прийняла рішення про внесення подання до ВРУ про звільнення ОСОБА_5 з посади судді Тлумацького районного суду
Івано-Франківської області у зв'язку з неможливістю виконувати свої повноваження за станом здоров'я, тоді як слід було прийняти рішення із формулюванням про звільнення його з посади судді за станом здоров'я, у відставку.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 24 жовтня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_5 до ВРЮ залишив без розгляду у зв'язку з пропуском передбаченого статтею 99 КАС місячного строку звернення до суду, а постановою від 24 жовтня 2016 року відмовив у задоволенні позову ОСОБА_5 до ВРУ. Рішення про відмову у задоволенні позову до ВРУ мотивував тим, що Постанова ВРУ «Про звільнення суддів» за № 1433-VІІІ
(далі - Постанова № 1433-VІІІ) була прийнята із дотриманням процедури звільнення судді з цієї посади, яка визначена Конституцією України, Законом України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів»
(у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон
№ 2453-VI) і Регламентом Верховної Ради України, затвердженим Законом України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI (далі - Регламент ВРУ).
У заявах про перегляд судових рішень ОСОБА_5 просить: ухвалу Вищого адміністративного суду України від 24 жовтня 2016 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до цього ж суду: постанову зазначеного суду від 24 жовтня 2016 року скасувати та прийняти нове рішення - про задоволення позову.
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила матеріали справи і дійшла висновку, що у задоволенні заяв слід відмовити з огляду на таке.
Підставами для прийняття оскаржених судових рішень стали нижченаведені обставини.
Президент України Указом від 25 квітня 2002 року № 383/2002 «Про призначення суддів» відповідно до статті 127, частини першої статті 128 Конституції України призначив ОСОБА_5 вперше строком на п'ять років на посаду судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області.
20 березня 2008 року ВРУ обрала ОСОБА_5 на посаду судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області безстроково.
15 лютого 2016 року ОСОБА_5 звернувся до ВРЮ із заявою щодо внесення подання про звільнення його з посади судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області у зв'язку з неможливістю виконувати свої повноваження за станом здоров'я.
24 березня 2016 року ВРЮ прийняла рішення № 699/0/15-16 про внесення подання до ВРУ про звільнення судді Тлумацького районного суду
Івано-Франківської області ОСОБА_5 у зв'язку з неможливістю виконувати свої повноваження за станом здоров'я.
5 липня 2016 року ВРУ прийняла Постанову № 1433-VIII про звільнення ОСОБА_5 з посади судді у зв'язку з неможливістю виконувати свої повноваження за станом здоров'я.
У статті 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Питання щодо дії нормативно-правових актів у часі розглядалося Конституційним Судом України, який у Рішенні від 9 лютого 1999 року
№ 1-рп/99 зазначив, що нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час якого вони настали або мали місце. Дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншими нормативно-правовими актами.
Закон № 2862-ХІІ був введений в дію Постановою ВРУ від 15 грудня 1992 року № 2863-XII «Про порядок введення в дію Закону України «Про статус суддів» з моменту його опублікування 10 лютого 1993 року.
Згідно з частиною першою статті 43 цього Закону суддя мав право на відставку за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню виконання обов'язків.
Сервисы для юристов