П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2015 року м. КиївСудова палата у господарських справах
Верховного Суду України у складі:
головуючогосуддів:Колесника П.І., Балюка М.І., Барбари В.П., Берднік І.С., Жайворонок Т.Є., Шицького І.Б., -за участю представника:
Міністерства юстиції України - Харченко О.О., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Кант" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 2 липня 2014 року, постанови Донецького апеляційного господарського суду від
29 квітня 2014 року, ухвали господарського суду Донецької області від
18 березня 2014 року у справі № 5006/33/70/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кант" до державного підприємства "Макіїввугілля" про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и л а:
25 лютого 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Кант" (далі - ТОВ "Кант") звернулося до господарського суду Донецької області із скаргою на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (далі - ВПВР ДВС України) щодо винесення постанови від
5 лютого 2014 року про зупинення виконавчого провадження № 40642035 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від
18 жовтня 2013 року у справі № 5006/33/70/2012 за позовом ТОВ "Кант" до державного підприємства "Макіїввугілля" (далі - ДП "Макіїввугілля") про стягнення заборгованості та просило визнати недійсною зазначену постанову про зупинення виконавчого провадження.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 18 березня
2014 року у задоволенні скарги ТОВ "Кант" відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
29 квітня 2014 року ухвалу господарського суду Донецької області від
18 березня 2014 року залишено без змін.
Вищий господарський суд України постановою від 2 липня
2014 року залишив без змін постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29 квітня 2014 року та ухвалу господарського суду Донецької області від 18 березня 2014 року.
При цьому суд касаційної інстанції, погодившись із висновками судів попередніх інстанцій про правомірність дій ВПВР ДВС України щодо зупинення виконавчого провадження, виходив із того, що постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2012 року № 987 затверджено перелік об'єктів державної власності, які підлягають приватизації
у 2012 - 2014 роках, до якого, у тому числі, увійшли відокремлені підрозділи ДП "Макіїввугілля" (боржника у виконавчому провадженні), а тому виконавче провадження підлягає зупиненню на підставі пункту 17 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з прийняттям рішення про приватизацію вуглевидобувних підприємств відповідно до Закону України "Про особливості приватизації вуглевидобувних підприємств" від 12 квітня 2012 року № 4650-VI (далі - Закон № 4650-VI).
У заяві про перегляд рішень господарських судів у справі № 5006/33/70/2012 з підстав, передбачених пунктом 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ТОВ "Кант", посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статті 124 Конституції України, пункту 17 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", постанови Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2012 року № 987, статті 13 Закону № 4650-VI, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах при вирішенні аналогічних судових справ, просить скасувати постанови Вищого господарського суду України від 2 липня 2014 року, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29 квітня 2014 року, ухвалу господарського суду Донецької області від 18 березня 2014 року та прийняти нове рішення, яким вимоги скарги задовольнити.
На обґрунтування неоднаковості застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права ТОВ "Кант" долучило до поданої заяви копії постанов Вищого господарського суду України від
17 квітня 2014 року у справі № 5006/33/81/2012, від 9 жовтня 2013 року у справі № 20/41, від 17 жовтня 2013 року у справі № 1/203 та від 29 жовтня 2013 року у справі № 20/60.
У зазначених постановах, на які посилається заявник, суд касаційної інстанції за подібних обставин справи та однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов протилежного правового висновку про відсутність підстав для зупинення виконавчого провадження згідно з пунктом 17 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" у тому випадку, коли постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2012 року № 987 затверджено перелік об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012 - 2014 роках, до якого увійшли відокремлені підрозділи боржника у виконавчому провадженні, але не підприємство-боржник у цілому.
Ухвалою від 20 жовтня 2014 року Вищий господарський суд України допустив до провадження господарську справу № 5006/33/70/2012 для перегляду Верховним Судом України рішень господарських судів.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року № 192-VIII заяви, що надійшли до Верховного Суду України та рішення за якими не було прийнято на день набрання чинності цим Законом, переглядаються у порядку, що діяв на день їх надходження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені у заяві доводи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Сервисы для юристов