ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/13781/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Національного університету фізичного виховання і спорту України
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.12.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 у справі
за позовом Громадської організації "Асоціація Бізнес футболу"
до Національного університету фізичного виховання і спорту України
про розірвання договору
та за зустрічним позовом Національного університету фізичного виховання і спорту України
до Громадської організації "Асоціація Бізнес футболу"
про визнання недійсним договорів, визнання відсутнім права користування приміщенням та забороні чинити перешкоди у здійсненні права господарського відання майном.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. Громадська організація "Асоціація Бізнес футболу" (далі - ГО "Асоціація Бізнес футболу") звернулася до Господарського суду міста Києва із позовом до Національного університету фізичного виховання і спорту України (далі - Університет) про розірвання договору на надання послуг від 16.07.2018 № 22-07/18.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, як правонаступник Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного, порушив умови договору на надання послуг від 16.07.2018 № 22-07/18 в частині припинення надання в користування позивачеві футбольного манежу та інших приміщень.
3. Від відповідача до суду надійшла зустрічна позовна заява до ГО "Асоціація Бізнес футболу" про:
- визнання недійсним договору на надання послуг від 16.07.2018 № 22-07/18, укладеного між Олімпійським коледжем імені Івана Піддубного та ГО "Асоціація Бізнес футболу";
- визнання недійсним договору про співробітництво від 19.04.2018 № 20/05, укладеного між Олімпійським коледжем імені Івана Піддубного та ГО "Асоціація Бізнес футболу";
- визнання відсутнім у ГО "Асоціація Бізнес футболу" права користування приміщенням футбольного манежу за адресою: м. Київ, вул. Матеюка (нова назва - Василя Іваниса), 4.
- заборону ГО "Асоціація Бізнес футболу" чинити будь-які перешкоди Університету у здійсненні права господарського відання майном, зокрема шляхом пред`явлення вимог про надання доступу до приміщення футбольного манежу за адресою: м. Київ, вул. Матеюка (нова назва - Василя Іваниса), 4, на підставі договору на надання послуг від 16.07.2018 № 22-07/18.
4. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано тим, що первісний позов ГО "Асоціація Бізнес футболу" та зустрічний позов Університету виникають з одних і тих самих правовідносин, що склалися між сторонами на підставі договору на надання послуг від 16.07.2018 № 22-07/18 та договору про співробітництво від 19.04.2018 № 20/05, обидва позови стосуються одного й того ж об`єкта - приміщення футбольного манежу за адресою: м. Київ, вул. Матеюка (нова назва - Василя Іваниса), 4, та одних і тих самих договірних документів.
За доводами позивача за зустрічним позовом, вирішення питання про правову природу, дійсність чи недійсність зазначених договорів є ключовим для обох позовів, що свідчить про тотожність правовідносин, з яких вони виникають. Зустрічний позов безпосередньо пов`язаний з первісним позовом, оскільки вирішення питання про недійсність договору № 22-07/18 виключає можливість його розірвання. Крім того, вимоги зустрічного позову про визнання відсутності права користування та про заборону чинити перешкоди є логічним продовженням вимоги про визнання договорів недійсними та спрямовані на усунення правової невизначеності, що виникла внаслідок укладення оспорюваних правочинів. Задоволення зустрічного позову в частині визнання договору № 22-07/18 недійсним повністю виключить можливість задоволення первісного позову про розірвання цього ж договору. Це випливає з того, що недійсний правочин не може бути розірваний, оскільки розірвання є способом припинення існуючих договірних правовідносин, тоді як недійсний правочин не створює таких правовідносин взагалі.
Університет у зустрічній позовній заяві зазначає, що договір про співробітництво від 19.04.2018 № 20/05 є удаваним правочином у розумінні статті 235 Цивільного кодексу України. Під зовнішньою формою "договору про співробітництво" та "благодійної допомоги" сторони здійснили оформлення ремонтних робіт та поліпшень орендованого державного майна в рамках прихованих орендних правовідносин. Оскільки ці приховані орендні правовідносини виникли на підставі договору № 22-07/18, який є недійсним через порушення імперативних вимог законодавства про оренду державного майна, договір про співробітництво № 20/05 також є недійсним як складова частина єдиної договірної конструкції прихованої оренди.
Позивач за зустрічним позовом зазначає, що передача приміщення футбольного манежу ГО "Асоціація Бізнес футболу" за договором № 22-07/18 прямо порушує частину 4 статті 80 Закону України "Про освіту", оскільки майно державного закладу освіти використовувалося не за освітнім призначенням, а для досягнення статутних цілей громадського об`єднання та ведення ним комерційної діяльності, тому цей договір має бути визнано судом недійсним на підставі статті 235 Цивільного кодексу України.
Разом з цим, позивач за зустрічним позовом просить суд застосувати негаторний спосіб захисту та заборонити ГО "Асоціація Бізнес футболу" чинити будь-які перешкоди Університету у здійсненні права господарського відання майном, зокрема шляхом пред`явлення вимог про надання доступу до приміщення футбольного манежу за адресою: м. Київ, вул. Матеюка, 4, на підставі недійсного договору від 16.07.2018 № 22-07/18 з посиланням на статтю 391 Цивільного кодексу України.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
5. Господарський суд міста Києва ухвалою від 03.12.2025 (суддя Літвінова М. Є.), залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2026, зустрічну позовну заяву Університету до ГО "Асоціація Бізнес футболу" про визнання недійсними договорів, визнання відсутнім права користування приміщенням та заборону чинити перешкоди у здійсненні права господарського відання майном та додані до неї матеріали повернув заявнику.
Сервисы для юристов