ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2026 року
м. Київ
cправа № 904/1220/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Прокопенко О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпровської міської ради
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2025 (суддя Рудь І. А.)
і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.10.2025 (головуюча суддя Мороз В. Ф., судді Кощеєв І. М., Чередко А. Є.)
у справі № 904/1220/24
за позовом Дніпровської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюр Севен»
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та припинення права володіння,
(у судовому засіданні взяв участь представник позивача - Риженко М. С.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог та підстав заявленого позову
1. Дніпровська міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюр Севен», в якому просила:
- усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, що розташована за адресою: м. Дніпро, площа Десантників, 3а, шляхом знесення за рахунок відповідача самочинно побудованого об`єкта нерухомого майна - нежитлової будівлі з реєстраційним номером 12067787 (будівля павільйону літ. А-1, загальною площею 12,7 кв. м, ґанок а, сходи а1-1, навіс літ. Г, споруди 1, І);
- припинити право володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюр Севен» відповідним правом на це нерухоме майно із закриттям розділу.
2. Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за відповідачем на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2008 у справі № 31/80-08 та рішення Третейського суду при Асоціації «Захисники правопорядку» від 01.12.2008 у справі № 7/09/08 зареєстровано право власності на відповідне нерухоме майно. Однак, розгляд зазначених справ відбувався без залучення територіальної громади міста Дніпра, як власника земельної ділянки, на якій розташоване спірне майно. Ураховуючи, що спірний об`єкт нерухомості було побудовано та переобладнано без отримання будь-якої дозвільної документації, без відведення земельної ділянки під будівництво та введення в експлуатацію, позивач вважає, що відповідна нежитлова будівля є об`єктом самочинного будівництва із сумнівними будівельними характеристиками, що можуть становити загрозу для життя і здоров`я людей.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2025 у справі №904/1220/24 в задоволенні зазначеного позову було відмовлено.
2. За висновками місцевого господарського суду наявними у матеріалах справи доказами підтверджується більша вірогідність тих обставин, що спірний об`єкт побудований та введений в експлуатацію ще до 1992 року та перебував на балансі у державної установи Фонду державного майна України, потім був переданий у власність Акціонерному комерційному-виробничому товариству «Торгрічтранс», а надалі увійшло до статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський «Торгрічтранс», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Алюр Севен». Водночас жодних доказів того, що відповідачем були здійсненні будь-які перебудови спірного об`єкта нерухомого майна позивачем суду надано не було. Так само матеріали справи не містять жодного акта органу державного архітектурно - будівельного контролю про встановлення факту самочинного будівництва, або приписів про усунення порушень.
3. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.10.2025 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2025 залишено без змін.
4. Погодившись із вищенаведеними висновками суду першої інстанції, апеляційний господарський суд також зауважив, що переобладнання належних відповідачу на праві власності приміщень саме по собі не може свідчити про їх перебудову, здійснення самочинного будівництва, збільшення об`єкта нерухомого майна в розмірах, тощо, а тому обумовлені часиною першою статті 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підстави для визнання спірного об`єкта загальною площею 12,7 кв.м. самочинним будівництвом відсутні.
5. Крім того, суд апеляційної інстанції звернув увагу і на те, що на момент будівництва цього об`єкта (тобто, станом на 1988 рік), розмежування земель державної та комунальної власності не було (цей процес розпочався лише в 2004 році після прийняття Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» від 05.02.2004 № 1457-IV), як і не існувало позивача, заснованого 21.05.1997. Надалі ж відповідач звертався до голови Дніпровської міської ради з проханням здійснити перереєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки під спірним нерухомим майном, у зв`язку з реорганізацією Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський «Торгрічтранс», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Алюр Севен», проте докази прийняття позивачем рішення з цього питання в матеріалах справи відсутні.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга
Сервисы для юристов