ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 920/1235/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця»
на рішення Господарського суду Сумської області від 04.12.2025 (суддя Вдовенко Д. В.)
і постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2026 (головуюча суддя Демидова А. М., судді Євсіков О. О., Ходаківська І. П.)
у справі № 920/1235/25
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця»
до Роменської районної державної адміністрації Сумської області
про визнання недійсним договору,
(представники сторін у судовому засіданні не взяли участі)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Узагальнений зміст і підстави позовних вимог
1. Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця») звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до Роменської районної державної адміністрації Сумської області (далі - Роменська РДА) про визнання недійсним договору пожертви 4,871 тон дизельного палива, укладення якого сторонами у спрощений спосіб встановлено рішенням Господарського суду Сумської області від 31.03.2025 у справі № 920/59/25.
2. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач стверджував, що оспорюваний договір вчинено ним під впливом помилки, оскільки він був переконаний, що відчуження майна здійснюється на виконання вимог Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», що було засновано на добросовісному сприйнятті дій органу державної влади як таких, які мають належну правову підставу, зокрема, вчиняються на підставі рішення військового командування. Проте згодом з`ясувалося, що відповідне рішення не приймалось.
3. Тож згідно з доводами позивача оспорюваний ним договір слід визнати недійсним, як правочин, який вчинено під впливом помилки (статті 203, 229 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України).
Узагальнений зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
4. Рішенням Господарського суду Сумської області від 04.12.2025 у справі № 920/1235/25 у задоволенні зазначено позову було відмовлено.
5. Ухвалюючи це рішення, місцевий господарський суд виходив, зокрема, з того, що у судовій справі № 920/59/25 судами було встановлено, що відповідне майно (дизельне паливо) передано позивачем безоплатно, а правовідносини, які склалися між сторонами, фактично є укладенням в спрощений спосіб договору пожертви, що підпадає під правове регулювання Глави 55 ЦК України. Водночас висловлена відповідачем у листах пропозиція (прохання) про надання гуманітарної (тобто, безоплатної та безповоротної) допомоги є чіткою та такою, що не дає жодних сумнівів у її змісті і не передбачає ніяких можливих сподівань на платність чи поворотність. Позивач же своїми діями (передачею дизельного палива) прийняв цю пропозицію відповідача та водночас не висловив зауважень чи зустрічних умов щодо передачі відповідного майна, зокрема, стосовно її оплатності чи поворотності.
6. Також суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не довів наявності обставин, які вказують на помилку - неправильне сприйняття фактичних обставин правочину, що вплинуло на його волевиявлення, оскільки на дату складання актів про передачу дизельного палива він був обізнаний про те, що паливо передається у зв`язку з проханням відповідача про допомогу, а не на підставі рішення військового командування (таке рішення відсутнє), що виключає застосування норм статті 229 ЦК України.
7. З урахуванням наведеного місцевий господарський суд відмовив у задоволенні заявленого АТ «Укрзалізниця» позову з підстав його необґрунтованості.
8. Погодившись із такими висновками суду першої інстанції, Північний апеляційний господарський суд постановою від 17.03.2026 рішення Господарського суду Сумської області від 04.12.2025 залишив без змін.
9. Серед іншого суд апеляційної інстанції у вказаній постанові зауважив, що матеріали справи № 920/1235/25 не містять доказів на підтвердження того, що примусове вилучення спірного майна здійснювалося за погодженням з обласною, районною державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради, а також доказів наявності обставин, передбачених статтею 4 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», за яких таке вилучення могло би бути проведено за рішенням військового командування без погодження з обласною, районною державною адміністрацією або виконавчим органом.
Касаційна скарга
10. АТ «Укрзалізниця» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2026, рішення Господарського суду Сумської області від 04.12.2025 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Сервисы для юристов