П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2015 року м. Київ
Судова палата у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Лященко Н.П., суддів:Охрімчук Л.І.,Сімоненко В.М. Сеніна Ю.Л.,Яреми А.Г., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, комунального підприємства «Херсонське бюро технічної інвентаризації» про витребування майна із чужого незаконного володіння за заявою ОСОБА_8 про перегляд Верховним Судом України рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 5 березня 2014 року, ухвали Апеляційного суду Херсонської області від 26 січня 2015 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 лютого 2015 року,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2013 року ОСОБА_6 пред'явила в суді позов до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, комунального підприємства «Херсонське бюро технічної інвентаризації» (далі - КП Херсонське бюро технічної інвентаризації» про витребування майна із чужого незаконного володіння.
Зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_10, який був власником квартири АДРЕСА_1. Після його смерті квартиру успадкував його брат ОСОБА_11, а після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 останнього зазначену квартиру успадкувала вона як його дружина.
Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 5 грудня 2011 року право власності на вказану квартиру в порядку спадкування було визнано за ОСОБА_7, яка згідно з договором купівлі-продажу від 28 грудня 2011 року відчужила її ОСОБА_9, а та 27 червня 2012 року - ОСОБА_8 Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 21 червня 2012 року вказане рішення районного суду скасовано, у задоволені позову ОСОБА_7 про визнання за нею права власності на квартиру в порядку спадкування відмовлено.
Посилаючись на те, що відповідачка не мала права відчужувати зазначену квартиру, позивачка просила витребувати квартиру із чужого незаконного володіння ОСОБА_8 шляхом його виселення та скасувати в Реєстрі прав власності на нерухоме майно записи про реєстрацію права власності ОСОБА_8 на зазначену квартиру, оскільки вона є спадкоємицею ОСОБА_11, який прийняв спадщину, але не може отримати спадкові права.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Останнім рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 5 березня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 26 січня 2015 року, позов задоволено частково: витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_8 квартиру АДРЕСА_1 шляхом зобов'язання ОСОБА_8 звільнити вказану квартиру та виселення. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 лютого 2015 року відмовлено ОСОБА_8 у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини четвертої статті 328 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд судових рішень ОСОБА_8 порушує питання про скасування ухвалених судових рішень та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме статей 548, 549 Цивільного кодексу Української РСР (далі ЦК УРСР).
На підтвердження зазначених підстав подання заяви про перегляд судових рішень ОСОБА_8 посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 квітня, 24 липня та 30 жовтня 2013 року.
ОСОБА_8 указує на те, що правові висновки Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про застосування зазначеної норми матеріального права у справі, рішення в якій переглядається, різняться з висновками, зробленими судом касаційної інстанції в наданих для порівняння судових рішеннях.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява про перегляд оскаржуваних судових рішень не підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що згідно з ордером № 134, виданим виконкомом Херсонської міської ради депутатів трудящих 20 березня 1966 року, ОСОБА_12 на сім'ю із чотирьох осіб - на неї, її чоловіка та двох синів - ОСОБА_11 та ОСОБА_10 було надано квартиру АДРЕСА_1, що належить житлово-будівельному кооперативу «Херсонець» (далі - ЖБК «Херсонець»). 26 листопада 1987 року, ОСОБА_12 разом зі своїм чоловіком отримала ордер на іншу квартиру та виселилися зі спірної квартири. Згідно з рішенням Херсонської міської ради народних депутатів від 20 жовтня 1987 року № 256 ОСОБА_10 було прийнято в члени ЖБК «Херсонець» замість вибулої на інше місце проживання ОСОБА_12 (а.с. 9). Пай за спірну квартиру повністю внесено в березні 1981 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10 помер.
У спірній квартирі був зареєстрований чоловік позивачки - ОСОБА_11, який фактично вступив у володіння спадковим майном. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер і ОСОБА_11 Після його смерті відкрилася спадщина. Із заявами про її прийняття звернулася позивачка та дві дочки померлого. Свідоцтво про право власності на спадкове майно нікому не видавалося.
Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 5 грудня 2011 року право власності на спірну квартиру в порядку спадкування було визнано за дочкою ОСОБА_11 - ОСОБА_7, яка згідно з договором купівлі-продажу від 28 грудня 2011 року відчужила її ОСОБА_9, а вона в свою чергу 27 червня 2012 року - ОСОБА_8 Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 21 червня 2012 року рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 5 грудня 2011 року скасовано, у задоволені позову ОСОБА_7 про визнання за нею права власності на квартиру в порядку спадкування відмовлено.
Відповідно до статті 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.
Згідно з вимогами пункту 1 частини першої та частини другої статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Визнаючи за ОСОБА_10 право власності на спірну квартиру, суди виходили з того, що він фактично вступив в управління майном, оскільки на момент смерті брата був зареєстрований в ній.
Саме із цих положень закону виходили суди у наданих заявником приклад на підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 квітня, 24 липня та 30 жовтня 2013 року.
Порівняння вищезазначених судових рішень із судовим рішенням, про перегляд якого подано заяву, не дає підстав для висновку про те, що суд касаційної інстанції неоднаково застосував одні й ті самі норми матеріального права - статті 548, 549 ЦК УРСР.
За таких обставин вважати заяву ОСОБА_8 обґрунтованою немає підстав.
Відповідно до частини першої статті 3605 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.
Сервисы для юристов