ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2014 року м. Київ
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого Яреми А.Г.,суддів:Гуменюка В.І.,Лященко Н.П.,Охрімчук Л.І., Патрюка М.В.,Романюка Я.М.,Сеніна Ю.Л., Сімоненко В.М., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_9 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_9 до публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про захист прав споживача та визнання правочину нікчемним за заявою ОСОБА_9 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 березня 2014 року,
в с т а н о в и л а :
У вересні 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулось до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 13 жовтня 2006 року між банком і ОСОБА_9 було укладено договір приєднання, за умовами якого ПАТ КБ "ПриватБанк" надло відповідачу кредит у розмірі 6 000 грн установленого ліміту на платіжну картку зі сплатою 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом із кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, до 30 жовтня 2009 року. Оскільки договір неодноразово був пролонгований, а ОСОБА_9 не виконав належним чином своїх кредитних зобов'язань, банк просив стягнути з відповідача 33 170 грн 74 коп.
У жовтні 2013 року ОСОБА_9 звернувся до суду із зустрічним
позовом до ПАТ КБ "ПриватБанк" про захист прав споживача та визнання правочину нікчемним. Посилаючись на те, що під час укладення кредитного договору були порушені вимоги закону щодо: письмової форми договору, надання банком повної інформації про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, наявності письмового підтвердження про ознайомлення споживача із зазначеною інформацією, порушення принципу рівності сторін договору, ОСОБА_9 просив суд задовольнити зустрічний позов і застосувати наслідки нікчемності правочину.
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області
від 11 грудня 2013 року в задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" та зустрічного позову ОСОБА_9 відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 4 лютого 2014 року рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" скасовано й у цій частині ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено, постановлено стягнути з
ОСОБА_9 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 33 170 грн 74 коп., із яких: заборгованість за кредитним договором складає 7 954 грн 50 коп., заборгованість за процентами - 23 160 грн 49 коп., штраф за порушення умов договору - 2 337 грн 07 коп.; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 березня 2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_9 на рішення суду апеляційної інстанції на підставі пункту 5 частини четвертої статті 328 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
У поданій до Верховного Суду України заяві ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 березня 2014 року, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: статті 256, частин першої та п'ятої статті 261, частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
На підтвердження своїх доводів ОСОБА_9 наводить ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 липня 2011 року,
від 25 червня 2012 року, від 10 квітня 2013 року та від 3 липня 2013 року.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
від 16 червня 2014 року справу допущено до провадження у Верховному Суді України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України визнає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі статтею 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Судами під час розгляду справи встановлено, що 13 жовтня 2006 року між банком і ОСОБА_9 було укладено договір приєднання, за умовами якого ПАТ КБ "ПриватБанк" надало відповідачу кредит у розмірі 6 000 грн установленого ліміту на платіжну картку зі сплатою 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом із кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, 30 жовтня 2009 року. Договір складається із заяви кредитора, тарифів надання кредиту, умов і правил надання банком послуг та правил користування платіжною карткою.
Згідно з пунктом 9.12 Правил надання банком послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не заявить про припинення його дії, договір вважається пролонгованим на такий самий строк.
Строк дії кредитного договору відповідає строку дії картки.
Згідно з пунктом 3.1.1 Правил користування платіжною карткою строк дії картки вказаний на її лицевій стороні (місяць і рік); вона діє до останнього календарного дня зазначеного місяця.
Сервисы для юристов