П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 листопада 2016 року м. КиївСудова палата у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого суддів: Охрімчук Л.І., Гуменюка В.І., Лященко Н.П., Романюка Я.М., Сімоненко В.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором за заявою ОСОБА_6 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 травня 2016 року та рішення Апеляційного суду Запорізької області від 5 листопада 2015 року,
в с т а н о в и л а :
11 листопада 2014 року публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» (далі - ПАТ «Родовід Банк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивач зазначав, що 19 грудня 2006 року між ним та відповідачем укладено кредитний договір, за яким банк надав позичальнику кредит у розмірі 17 тис. 445 доларів США зі сплатою 12,5 % річних на строк до 16 грудня 2011 року.
Посилаючись на те, що позичальник неналежно виконував зобов'язання за кредитним договором, унаслідок чого станом на 4 листопада 2014 року виникла заборгованість у розмірі 21 тис. 246 доларів США 29 центів, з яких: 6 тис. 863 долари США заборгованості за кредитом; 4 тис. 383 долари США 29 центів заборгованості зі слати процентів; 3 млн 234 тис. 173 грн 97 коп пені; 53 тис. 135 грн 35 коп. - 3 % річних, позивач просив стягнути з відповідача зазначену заборгованість.
Селидівський міський суд Донецької області рішенням від 8 квітня 2015 року позовні вимоги ПАТ «Родовід Банк» задовольнив частково: стягнув з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Родовід Банк» 276 доларів США заборгованості за кредитним договором від 19 грудня 2006 року; 308 грн 95 коп. - три проценти річних від суми простроченої кредитної заборгованості; у задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Апеляційний суд Запорізької області рішенням від 5 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 травня 2016 року, рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Родовід Банк» 276 доларів США заборгованості за кредитним договором від 19 грудня 2006 року, 308 грн 95 коп. - три проценти річних від суми простроченої кредитної заборгованості скасував та ухвалив у цій частині стягнути з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Родовід Банк» 576 доларів США заборгованості за кредитним договором від 19 грудня 2006 року, 805 грн 48 коп. - три проценти річних від суми простроченої заборгованості; у решті рішення суду залишив без змін.
У заяві про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 травня 2016 року та рішення Апеляційного суду Запорізької області від 5 листопада 2015 року ОСОБА_6 просить скасувати зазначені судові рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції з передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстави невідповідності зазначеної вище ухвали суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України від 16 квітня 2014 року висновку щодо застосування у подібних правовідносинах статей 254, 260 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
На обґрунтування заяви ОСОБА_6 надав копію постанови Верховного Суду України від 16 квітня 2014 року.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві ОСОБА_6 доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.
За положеннями пункту 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
Згідно із частиною першою статті 3604 ЦПК України суд задовольняє заяву про перегляд судових рішень за наявності однієї з підстав, передбачених частиною першою статті 355 цього Кодексу.
У справі, яка переглядається, суди встановили, що 19 грудня 2006 року між ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_6 укладено кредитний договір, за яким банк надав позичальнику кредит у розмірі 17 тис. 445 доларів США зі сплатою 12,5 % річних на строк до 16 грудня 2011 року.
Згідно з пунктами 3.1, 3.3 цього договору позичальник зобов'язався: починаючи з наступного місяця від укладення цього договору, щомісяця до 10-го числа (включно) кожного календарного місяця частково погашати заборгованість за кредитом згідно з додатком 1 до цього договору; повернути одержаний кредит не пізніше 16 грудня 2011 року; сплачувати банку нараховані проценти за користування кредитом щомісяця до 10-го числа (включно) кожного календарного місяця, наступного за звітним, а також 16 грудня 2011 року або в день повного дострокового погашення заборгованості за кредитом.
За порушення строків повернення кредиту чи сплати процентів позичальник зобов'язався сплачувати банку пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочки (пункт 3.9 кредитного договору).
За пунктами 4.2, 4.4 кредитного договору проценти за користування кредитом банк нараховує щомісяця в останній робочий день місяця та в день повного погашення кредиту позичальником за цим договором, але не пізніше терміну, вказаного у пункті 1.1 цього договору (16 грудня 2011 року). У разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом у строк, встановлений у пунктах 1.1, 3.2 цього договору (тобто 16 грудня 2011 року), останнє нарахування процентів за користування кредитом здійснюється наступного робочого дня за датою, вказаною у пункті 1.1 цього договору; у подальшому проценти за користування кредитом не нараховуються.
Боржник зобов'язань за кредитним договором не виконував, унаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 21 тис. 246 доларів США 29 центів та 3 млн 287 тис. 309 грн 32 коп.
У судовому засіданні відповідач заявив про застосування позовної давності.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ «Родовід Банк», суд першої інстанції виходив з того, що умовами кредитного договору передбачено сплату заборгованості за кредитом та нарахованих процентів щомісяця до 10-го числа (включно) кожного календарного місяця, тому перебіг позовної давності починається з наступного дня після цієї дати (11 листопада 2011 року) й закінчується у відповідне число останнього місяця строку (10 листопада 2014 року). З огляду на те, що з вимогою про стягнення заборгованості за кредитом та про дострокове повернення кредиту банк звернувся до суду 11 листопада 2014 року, суд дійшов висновку, що з урахуванням позовної давності з відповідача підлягає стягненню сума щомісячного простроченого платежу зі строком виконання згідно з графіком погашення заборгованості у розмірі 276 доларів США та 3 % річних у розмірі 308 грн 95 коп.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором і 3% річних та ухвалюючи в цій частині нове рішення, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції в частині пропуску трирічної позовної давності до вимог щодо стягнення нарахованих до 30 вересня 2009 року процентів, оскільки після цієї дати нарахування процентів за користування кредитом не здійснювалось, а також у частині відсутності підстав для стягнення пені з урахуванням пропуску річної позовної давності.
Разом з тим апеляційний суд, з висновком якого погодився суд касаційної інстанції, вважав, що за умовами кредитного договору сторони встановили як строк дії договору, так і строк виконання зобов'язань з щомісячним погашенням платежів, останній з яких у сумі 276 доларів США підлягав сплаті у строк до 16 грудня 2011 року - установлений сторонами строк дії договору. З огляду на те, що позивач звернувся до суду 11 листопада 2014 року, немає підстав вважати пропущеною трирічну позовну давність до вимог про стягнення платежу в розмірі 291 долар США, строк внесення якого закінчувався 10 листопада 2011 року, тому рішення суду першої інстанції в частині стягнення лише останнього платежу в розмірі 276 доларів США підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про стягнення з відповідача суми в розмірі 567 доларів США, що складається з щомісячних платежів, строк внесення яких був визначений 10 листопада 2011 року та 16 грудня 2011 року.
Разом з тим у постанові Верховного Суду України від 16 квітня 2014 року року, наданій заявником для порівняння, міститься висновок, що з урахуванням вимог статті 253, частини першої статті 254 ЦК України перебіг трирічної позовної давності у спорі, що виник між сторонами (про стягнення заборгованості за кредитним договором з кінцевим строком повернення кредиту - 3 липня 2009 року), починається 4 липня 2009 року і закінчується 3 липня 2012 року.
Сервисы для юристов