Главная Сервисы для юристов База решений “Протокол” Постанова ВСУ від 23.03.2016 року у справі №3-107гс16

Постанова ВСУ від 23.03.2016 року у справі №3-107гс16

12.02.2017
Автор:
Просмотров : 195

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2016 року м. КиївСудова палата у господарських справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого Жайворонок Т.Є., суддів:Берднік І.С.,Колесника П.І., Ємця А.А.,Потильчака О.І., за участю представника позивача - Шоха С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» (далі - ПАТ «БНК») в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «БНК» Паламарчука Віталія Віталійовича про перегляд Верховним Судом України постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 20 серпня 2015 року та постанови Вищого господарського суду України від 11 листопада 2015 року у справі № 918/314/15 за позовом ПАТ «БНК» до приватного підприємства - фірми «Інтерекопласт» (далі - ППФ «Інтерекопласт»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - ОСОБА_9, про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а:

У березні 2015 року ПАТ «БНК» звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що між ним як кредитором і ППФ «Інтерекопласт» як позичальником укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії з наступними змінами та доповненнями. Кредитор умови договору виконав і перерахував позичальникові передбачені договором кредитні кошти. Натомість позичальник порушив умови цього договору щодо порядку та строків сплати заборгованості за кредитом і процентів за користування кредитними коштами. Після зменшення позовних вимог ПАТ «БНК» просило стягнути з ППФ «Інтерекопласт» на свою користь:

- заборгованість за кредитом у розмірі 10 000 000 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 225 310 630 грн;

- заборгованість за процентами в розмірі 64 044 доларів США 41 цент, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 1 442 988,64 грн;

- пеню за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 10 310 доларів США 21 цент, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 232 299,99 грн;

- пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 1 470 136 доларів США 97 центів, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 33 123 748,69 грн;

- 3 % річних від простроченої суми процентів у розмірі 1 129 доларів США 20 центів, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 25 442,08 грн;

- 3 % річних від простроченої суми кредиту в розмірі 100 273 доларів США 97 центів, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 2 259 279,14 грн;

- штраф за прострочення кредиту в розмірі 500 000 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 11 265 531,50 грн;

- штраф за прострочення процентів у розмірі 3 000 000 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 67 593 189 грн;

- 73 080 грн витрат зі сплати судового збору.

ППФ «Інтерекопласт» проти позову заперечувало та просило відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що кінцевий термін погашення заборгованості за кредитом не настав, крім того, кредитор відмовив позичальникові у заявках на купівлю іноземної валюти для погашення процентів за договором. ППФ «Інтерекопласт» не несе відповідальності за порушення зобов'язання зі сплати процентів, оскільки підприємство вжило всіх залежних від нього заходів для своєчасного погашення кредиту.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 7 травня 2015 року позов задоволено в повному обсязі.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20 серпня 2015 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 11 листопада 2015 року, рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У заяві про перегляд з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), ПАТ «БНК» просить скасувати постанови судів апеляційної та касаційної інстанцій, залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: ст. 606 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), ст. 26 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою правління НБУ від 10 серпня 2005 року № 281.

В обґрунтування заяви надано копії постанов Вищого господарського суду України від 21 березня 2012 року у справі № 5024/2339/2011, від 19 січня 2015 року у справі № 922/3316/14, від 4 лютого 2015 року у справі № 922/2964/14, від 23 квітня 2015 року у справі № 910/21437/14, від 15 червня 2015 року у справі № 910/15383/14, від 8 липня 2015 року у справі № 922/4137/14, від 12 серпня 2015 року у справі № 922/583/15, від 20 жовтня 2015 року у справі № 922/3315/14, від 25 листопада 2015 року у справі № 910/9247/15, в яких, на думку заявника, по-іншому застосовано одні й ті самі норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає частковому задоволенню.

У справі, яка розглядається, судом встановлено, що 17 травня 2013 року між ПАТ «БНК» (Кредитор) і ППФ «Інтерекопласт» (Позичальник) укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 05.1.-72ю/2013/2-1 (далі - Кредитний договір) із подальшими змінами та доповненнями (т. 1, а.с. 9-16).

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору Кредитор зобов'язався надати Позичальникові грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (далі - Кредит).

Надання Кредиту здійснюється окремими частинами (траншами) зі сплатою 7 % річних у межах максимального ліміту заборгованості до 10 000 000,00 (десяти мільйонів) доларів США 00 центів із кінцевим терміном повернення заборгованості за Кредитом до 14 лютого 2014 року на умовах, визначених Кредитним договором (п. 1.1.1).

За змістом п. 1.2 Кредитного договору Кредит надається позичальнику для поповнення обігових коштів.

У забезпечення Позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором Кредитор укладає: з Позичальником договір застави майнових прав на отримання грошових коштів (вкладу) на суму не менше 84 000 000,00 грн, розміщених на депозитному рахунку в ПАТ «БНК»; із майновим поручителем ОСОБА_9 - договір застави майнових прав на отримання грошових коштів (вкладу) на суму не менше 4 000 000,00 грн (п. 1.3 Кредитного договору).

Видача траншів Кредиту на цілі, визначені п. 1.2 Кредитного договору проводиться шляхом перерахування кредитних коштів на поточні рахунки Позичальника, відкриті в інших банківських установах із позичкового рахунку НОМЕР_1 у ПАТ «БНК» у межах максимального ліміту заборгованості, що діє на дату оплати (п. 2.1 Кредитного договору).

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст