Постанова ВСУ від 23.01.2025 року у справі №910/3657/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/3657/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жайворонок Т. Є. - головуючої, Колос І. Б., Малашенкової Т. М.,

за участю

секретаря судового засідання Іщука В. В.,

представників учасників справи:

позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарекс-Енерго» -

Курпіля А. М., Усс Ю. В.,

відповідача Акціонерного товариства «Українська залізниця» -

Становової Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарекс-Енерго»

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 (суддя Бойко Р. В.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 (головуюча суддя - Скрипка І. М., судді: Хрипун О. О., Мальченко А. О.)

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарекс-Енерго»

до Акціонерного товариства «Українська залізниця»

про визнання укладеною додаткової угоди,

УСТАНОВИВ:

У березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дарекс-Енерго» (далі - ТОВ «Дарекс-Енерго», позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця», відповідач) про визнання укладеною додаткової угоди № 1 до Договору поставки № ЦЗВ-07-00424-01 від 31.01.2024 в редакції, доданій до листа позивача вих. № 72 від 05.03.2024.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ «Дарекс-Енерго» вказувало, що ним, як постачальником за Договором поставки № ЦЗВ-07-00424-01 від 31.01.2024, було взято на себе зобов`язання з поставки відповідачу дизельних генераторних установок у кількості 250 штук протягом 30 календарних днів з моменту надання письмової рознарядки № ЦЗВ-20/196 від 21.02.2024 покупцем. На виконання отриманої 22.02.2024 від АТ «Українська залізниця» рознарядки ТОВ «Дарекс-Енерго» 14.03.2024 поставило відповідачу партію дизель-генераторних установок у кількості 136 штук. Постачання інших 114 дизель-генераторних установок у визначений у договорі строк було унеможливлене внаслідок суттєвої затримки поставок імпортних компонентів, задіяних у виробничому циклі виготовлення цих дизель-генераторів через збройний конфлікт в акваторії Червоного моря та блокування кордонів Польща-Україна. У зв`язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні Договору поставки № ЦЗВ-07-00424-01 від 31.01.2024, позивач вважав, що наявні підстави для укладення додаткової угоди до вказаного договору про подовження строку поставки решти 114 генераторів до 30.04.2024 разом із продовженням строку дії даного договору до 30.04.2024 в редакції, доданій до листа вих. № 72 від 05.03.2024. Відповідач від укладення додаткової угоди ухиляється.

Господарський суд міста Києва згідно з рішенням від 02.07.2024, яке залишене без змін згідно з постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2024, у задоволенні позовних вимог ТОВ «Дарекс-Енерго» про визнання укладеною додаткової угоди відмовив у повному обсязі.

Не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, ТОВ «Дарекс-Енерго» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить Суд скасувати рішення суду першої інстанції від 02.07.2024 та постанову апеляційного господарського суду від 14.10.2024, справу направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва для визнання укладеною додаткової угоди до договору. Крім того, просив зупинити дію рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 до закінчення перегляду цієї справи у касаційному порядку.

Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що:

- за відсутності форс-мажорних обставин - позивач вчасно виконав би договір поставки;

- рішення не містить мотивування невідповідності наданих позивачем доказів критеріям оцінки форс-мажору;

- позивач надав суду сертифікат Торгово-промислової палати (далі - ТПП), проте форс-мажор не стосується предмета спору;