П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2015 року м. Київ
Судова палата у цивільних справах
Верховного Суду України у складі:
Головуючого Яреми А.Г.Суддів:Григор'євої Л.І.,Охрімчук Л.І.,Сімоненко В.М., Гуменюка В.І.,Романюка Я.М., Лященко Н.П.,Сеніна Ю.Л., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_9 до приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», ОСОБА_10, Державної виконавчої служби України, треті особи: публічне акціонерне товариство «Банк Петрокоммерц-Україна», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - Осипенко Дмитро Олегович, про визнання недійсними результатів прилюдних торгів та свідоцтв про право власності за заявою ОСОБА_9 про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 березня 2014 року,
в с т а н о в и л а :
У лютому 2013 року ОСОБА_9 звернувся до суду з позовом до приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» (далі - ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція»), ОСОБА_10, Державної виконавчої служби України, треті особи: публічне акціонерне товариство «Банк Петрокоммерц - Україна» (далі - ПАТ «Банк Петрокоммерц - Україна», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - Осипенко Д.О., про визнання недійсними результатів прилюдних торгів та свідоцтв про право власності. Позивач зазначав, що 27 травня 2011 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України було відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 3 грудня 2010 року про стягнення з позивача на користь ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» заборгованості за кредитним договором у розмірі 5 725 965,89 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 45 864 986 грн. 86 коп., 1 100 грн. штрафу за невиконання зобов'язань, судового збору у сумі 1 700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
26 березня 2012 року ТОВ «Українська експерта група» було підготовлено звіт про незалежну оцінку майна, а саме: машиномісця АДРЕСА_1 у м. Києві, машиномісця АДРЕСА_2 у м. Києві. 23 жовтня 2012 року зазначене майно, що на праві власності належить позивачу, було продане ОСОБА_10 на прилюдних торгах. ОСОБА_9 зазначав, що під час організації та проведення прилюдних торгів відповідачами було порушено вимоги діючого законодавства, а саме: позивач та його представник не повідомлялись про дату, час та місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна; копія акта про проведення прилюдних торгів на адресу позивача не надсилалася; реалізація майна проводилась на підставі звітів про оцінку майна, строк дії яких закінчився. З огляду на зазначене, уточнивши позовні вимоги, просив суд: визнати недійсними результати прилюдних торгів, що відбулися 23 жовтня 2012 року; визнати недійсними протоколи проведення прилюдних торгів з реалізації майна від 23 жовтня 2012 року; визнати недійсними акти про проведення прилюдних торгів від 23 жовтня 2012 року; визнати недійсними свідоцтва про право власності на машиномісця, видані на ім'я ОСОБА_10
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10 липня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 4 лютого 2014 року, у задоволенні позову ОСОБА_9 відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 березня 2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_9
У заяві про перегляд Верховним Судом України судового рішення суду касаційної інстанції ОСОБА_9 просить скасувати судове рішення касаційного суду та направити справу на новий касаційний розгляд, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції статті 58 Закону України «Про виконавче провадження», п.п. 3.2, 3.4 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року (далі - Тимчасове положення), що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню.
На підставі пункту 2 ст. 2 розділу ІІ. Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-УІІІ справу розглянуто в порядку, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.
На підставі ст. 360-4 ЦПК України в редакції, чинній на день надходження заяви ОСОБА_9 до Верховного Суду України, Верховний Суд України скасовує судове рішення у справі, яка переглядається з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, якщо установить, що воно є незаконним.
Судом установлено, що 3 грудня 2010 року рішенням Солом'янського районного суду м. Києва з ОСОБА_9 та ОСОБА_13 солідарно на користь ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» стягнуто суму заборгованості за кредитним договором, яка станом на 6 жовтня 2009 року становила 5 725 965,89 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентна 45 864 986,86 грн., 1 100 грн. штрафу за невиконання зобов'язань, судовий збір у сумі 1 700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 грн.
20 травня 2011 року на виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 3 грудня 2010 року судом було видано виконавчий лист.
27 травня 2011 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України відкрито виконавче провадження з виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 3 грудня 2010 року.
27 січня 2012 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС було складено акти опису й арешту майна позивача, а саме: машиномісця АДРЕСА_1 у м. Києві, машиномісць АДРЕСА_2.
Постановою державного виконавця Роєнко Р.В. від 29 лютого 2012 року для визначення вартості вказаного майна було призначено експерта (суб'єкта оціночної діяльності) - ТОВ «Українська експертна група» в особі Антонова В.О.
5 квітня 2012 року державним виконавцем було повідомлено позивача та третю особу-стягувача у виконавчому провадженні про оцінку арештованого майна боржника.
19 квітня 2012 року представником позивача на адресу відділу ДВС направлено заперечення щодо результатів проведеної оцінки арештованого майна та призначення рецензування звітів з незалежної оцінки майна.
25 липня 2012 року постановою державного виконавця за заявою представника позивача був призначений експерт, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання ОСОБА_15, який має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, для проведення рецензування звітів оцінки майна.
Заявою від 3 вересня 2012 року позивач відмовився від здійснення оплати послуг експерта з рецензування звітів про оцінку майна.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 23 серпня 2012 року, яка набрала законної сили, скарга позивача в частині оскарження дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України залишена без задоволення. Згідно зазначеної ухвали, порушень вимог закону в діях державного виконавця по призначенню експертів та проведення оцінки арештованого нерухомого майна судом не встановлено.
6 січня 2012 року між Державною виконавчою службою України та
ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» укладено генеральний договір № 1 про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень.
28 вересня 2012 року укладено договір № 089/12 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що належало позивачу, а саме машиномісця АДРЕСА_1 у м. Києві, за ціною 274 586 грн, а також договір № 090/12, за яким передано для реалізації машиномісця АДРЕСА_2 у м. Києві за ціною 888 916 грн.
Сервисы для юристов