Постанова ВСУ від 22.03.2017 року у справі №916/3164/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 рокум. Київ

Судова палата у господарських справах

Верховного Суду України у складі:

головуючогоЖайворонок Т.Є.,суддів:Берднік І.С.,Ємця А.А.,за участю представника:

відповідача - Богач М.М., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Одеської митниці ДФС про перегляд Верховним Судом України рішення Господарського суду Одеської області від 20 листопада 2015 року, постанови Одеського апеляційного господарського суду від 23 лютого 2016 року та постанови Вищого господарського суду України від 3 серпня 2016 року у справі № 916/3164/14 за позовом державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» (далі - ДП «ІЗМ МТП») до Одеської митниці ДФС, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2014 року ДП «ІЗМ МТП» звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що між ним і Південною митницею Державної митної служби України (далі - Південна митниця), правонаступником якої є Одеська митниця ДФС, укладено договір про відшкодування витрат на утримання орендованого відповідачем майна, який останнім не виконується, внаслідок чого утворилася заборгованість. Після збільшення позовних вимог у жовтні 2015 року ДП «ІЗМ МТП» просило стягнути з Одеської митниці ДФС на свою користь заборгованість у сумі 266 328,97 грн, яка утворилася за період із квітня 2013 року до вересня 2015 року.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 20 листопада 2015 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23 лютого 2016 року, позов задоволено, стягнуто з Одеської митниці ДФС на користь ДП «ІЗМ МТП» заборгованість у сумі 266 328,97 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 3 серпня 2016 року постанову апеляційного суду залишено без змін.

У заяві про перегляд з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), Одеська митниця ДФС просить скасувати постанову суду касаційної інстанції, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: ч.ч. 1, 2 ст. 188, ч. 2 ст. 556 Митного кодексу України, ч. 3 ст. 11 Закону України «Про морські порти України», п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1994 року № 100 «Про стан виконання рішень Президента України і Уряду з питань додержання вимог прикордонного і митного законодавства».

В обґрунтування заяви надано копію постанови Вищого господарського суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 916/3155/14, правовідносини в якій є подібними до правовідносин у справі, що розглядається.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши наведені у заяві обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява задоволенню не підлягає.

У справі, яка розглядається, судом установлено, що 23 травня 2011 року між ДП «ІЗМ МТП» (балансоутримувач) і Південною митницею (орендар) укладено договір № 34к про відшкодування витрат баласноутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та комунальні послуги (далі - Договір).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будинку складу ХАРД загальною площею 3 341 кв. м (далі - будівля), а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання зазначених робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає із характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим Договором. Орендар користується нежитловим приміщенням - відсіком № 1 складу ХАРД площею 1 031,8 кв. м, розміщеним на території ВПК-3 порту, залишковою вартістю 109 061,72 грн. Орендоване приміщення використовується для зберігання затриманих предметів за протоколами про порушення митних правил на митному посту «Ізмаїл» Південної митниці.

Орендар відшкодовує балансоутримувачу вартість експлуатаційних витрат і комунальних послуг (додаток № 1). Ціна Договору становить 14 936,83 грн, у т.ч.: відшкодування експлуатаційних витрат - 14 040,72 грн (найменування послуг за Державним класифікатором робіт та послуг - послуги з прибирання внутрішніх приміщень, двірницькі послуги); відшкодування витрат за використану електроенергію 896,11 грн (п.п. 2.1, 2.2, 2.2.1, 2.2.2 Договору).

Оплата здійснюється орендарем згідно з виставленим балансоутримувачем рахунком-фактурою та актом виконаних робіт. Відшкодування експлуатаційних витрат і комунальних послуг балансоутримувачу орендарем оформлюється шляхом підписання сторонами акта виконаних робіт. Підписання сторонами акта виконаних робіт є підтвердженням відсутності претензій сторін одна до одної. Оплата за Договором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок балансоутримувача. До рахунка додається акт виконаних робіт. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за виконану роботу здійснюється протягом 3 банківських днів із дати отримання орендарем бюджетного призначення на фінансування відповідних послуг на свій реєстраційний рахунок (п.п. 3.1-3.7 Договору).

Відповідно до п.п. 4.1.1 Договору розмір плати за обслуговування і ремонт будівлі, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень будівлі залежить від розміру витрат і визначається розрахунком щомісячних платежів за обслуговування та ремонт будівлі, комунальні та інші послуги балансоутримувача (додаток). У разі змін цін і тарифів, у тому числі нормативних і централізованих, сума комунальних платежів змінюється на підставі діючих калькуляцій.

Балансоутримувач зобов'язується забезпечити: надання орендарю комунальних послуг за діючими розцінками і тарифами; інформування орендаря про зміни витрат на утримання будівлі і тарифу на послуги (п.п. 4.1.2, 4.1.3 Договору).

Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє з 1 січня до 31 грудня 2011 року. Зміни або доповнення до Договору допускаються за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх надання на розгляд іншою стороною. У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну Договору до закінчення строку його чинності протягом одного місяця він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Договір продовжується на кожний поточний календарний рік, якщо за 1 місяць до закінчення терміну його дії жодна із сторін не повідомила про його припинення (п.п. 8.1, 8.2, 8.4, 8.9 Договору).

У матеріалах справи відсутні докази надсилання або надання сторонами одна одній заяв про припинення дії Договору.

Відповідно до п. 9.6 Договору додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками.

До Договору сторонами було підписано додаток - розрахунок плати за комунальні послуги, надані балансоутримувачем орендарю, яка включає в себе:

- відшкодування витрат з експлуатації будинку та території пропорційно площі зайнятих приміщень - 1 031,8 кв. м х 1,26 грн = 1 300,07 грн;

- відшкодування витрат за використану електроенергію - 81,33 кВт/год х 0,7651 грн = 62,23 грн.

Усього на місяць: 1 362,30 грн, з урахуванням ПДВ - 1 634,76 грн.