ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючогоТерлецького О.О.,суддів:Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ) до товариства з обмеженою відповідальністю «Аставія» про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и л а:
ДПІ подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року та постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2015 року в зазначеній справі.
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 2 жовтня 2015 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку з тим, що до неї не додано документ про сплату судового збору, та надано скаржнику строк для усунення встановлених недоліків касаційної скарги.
У межах строку, визначеного ухвалою Вищого адміністративного суду України від 2 жовтня 2015 року, скаржник надіслав заяву про усунення недоліків касаційної скарги, в якій зазначав, що судовий збір при поданні ним касаційної скарги сплаті не підлягає, і одночасно просив звільнити від сплати судового збору.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 27 жовтня 2015 року, не погодившись із доводами заявника, відмовив у задоволенні клопотання ДПІ про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги та повернув її скаржнику в зв'язку з несплатою судового збору.
Не погоджуючись із ухвалою суду касаційної інстанції, ДПІ з підстав, передбачених пунктами 1, 5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), звернулась із заявою про її перегляд Верховним Судом України, у якій просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 27 жовтня 2015 року і направити справу до цього суду для касаційного перегляду справи по суті.
На обґрунтування заяви додала копію постанови Верховного Суду України від 30 червня 2015 року у справі № 21-598а15.
Виконуючи обов'язок щодо усунення неоднакового застосування норм матеріального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 237 КАС судові рішення в адміністративних справах можуть бути переглянуті Верховним Судом України з підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
Проте аналіз рішення суду касаційної інстанції у справі, що розглядається, та його рішення, копію якого надано для порівняння, не дає підстав вважати, що оскаржувана ухвала Вищого адміністративного суду України не відповідає висновку Верховного Суду України, наведеному в постанові від 30 червня 2015 року (справа № 21-598а15).
У справі, що розглядається, касаційний суд виходив із того, що ДПІ не сплатила судовий збір у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, відповідно до пункту 3 частини третьої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», (у редакції, чинній на час вчинення процесуальної дії; далі - Закон № 3674-VI), у зв'язку з чим повернув їй касаційну скаргу та відмовив у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
У постанові Верховного Суду України від 30 червня 2015 року, на яку заявник посилається як на підтвердження невідповідності оскаржуваної ухвали касаційного суду викладеному у зазначеній постанові висновку щодо застосування норм права, зазначено, що в силу положень пункту 23 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI не підлягає сплаті судовий збір за подання адміністративного позову про оскарження рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, передбаченого частиною першою статті 12 Закону № 3674-VI, та при оскарженні судових рішень у цих справах у касаційному порядку.
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що обставини, встановлені у справі, що розглядається, не є подібними до обставин, встановлених при розгляді Верховним Судом України справи № 21-598а15, відтак при їх розгляді застосовувались різні норми матеріального права, якими врегульовані відносини зі сплати судового збору.
Враховуючи те, що обставини, які могли б стати підставою для перегляду справи Верховним Судом України, не підтвердилися, у задоволенні заяви ДПІ слід відмовити.
Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а:
У задоволенні заяви державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий О.О. Терлецький
Судді: М.І. Гриців О.В. Кривенда П.В. Панталієнко І.Л. Самсін О.А. Коротких В.Л. Маринченко О.Б. Прокопенко
Сервисы для юристов