ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 906/1129/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Краснова Є. В.,
секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 (колегія суддів: Бучинська Г. Б. - головуючий, Василишин А. Р., Філіпова Т. Л.) та рішення Господарського суду Житомирської області від 01.08.2023 (суддя Машевська О. П.)
за позовом заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації
до Товариства з додатковою відповідальністю «Житомирський дослідно-експериментальний завод нестандартизованого устаткування»,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскона-Південь»,
про припинення дії договорів сервітуту та відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав,
за участю:
позивача: Осадчук К.О. (самопредставництво)
відповідача, третьої особи на стороні відповідача: Якименко М.М. (адвокат)
прокурора: Підяш О.С. (посвідчення),
ВСТАНОВИВ:
1 Короткий зміст позовних вимог
1.1 Заступник керівника Житомирської окружної прокуратури звернувся з позовом в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації (далі - Житомирська ОДА) до Товариства з додатковою відповідальністю «Житомирський дослідно-експериментальний завод нестандартизованого устаткування» (далі - Завод), в якому просив (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог): припинити дію земельного сервітуту, встановленого відносно частини земельної ділянки площею 574,2801 га, кадастровий номер 1822083200:05:000:0174, шляхом припинення договору про встановлення земельного сервітуту від 17.08.2015; припинити дію земельного сервітуту, встановленого відносно частини земельної ділянки, площею 573,9132 га, кадастровий номер 1822083200:05:000:0846, шляхом припинення договору про встановлення земельного сервітуту від 29.11.2016 року; зобов`язати відповідача звільнити земельну ділянку, кадастровий номер 1822083200:05:000:1065, надану відповідачу відповідно до договорів про встановлення земельного сервітуту від 17.08.2015 та від 29.11.2016, із земель лісового фонду за адресою: Житомирський район, село Довжик, вул. Нескорених 12, шляхом демонтажу навісу «Н», частини вимощення «І», частини вимощення «ІІ», частини воріт № 3, частини огорожі № 1, що розташовуються на земельній ділянці кадастровий номер 1822083200:05:000:1065, привівши її у стан, придатний для використання за цільовим призначенням.
1.2 Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскільки сервітуарій (Завод) всупереч вимогам закону та договорів передав право користування сервітутами Товариству з обмеженою відповідальністю «Аскона-Південь» (далі - ТОВ «Аскона-Південь»), яке порушило умови користування сервітутами, його діяльність перешкоджає та унеможливлює використанню цієї земельної ділянки за її цільовим призначенням, такі сервітути мають бути припинені.
2 Короткий зміст судових рішень
2.1 Рішенням Господарського суду Житомирської області від 01.08.2023, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2023, у позові відмовлено.
2.2 Судові рішення мотивовані тим, що: прокурор не довів, що існування встановленого земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням, у зв`язку з чим відсутні підстави для припинення сервітуту; не було встановлено обставин, які б свідчили, що відповідач порушує умови користування сервітутом; відсутні беззаперечні докази про порушення відповідачем умов договору сервітуту в частині спорудження об`єктів нерухомості на земельних ділянках, переданих останньому на правах сервітуту.
2.3 Водночас апеляційний господарський суд дійшов висновку, що прокурор обрав спосіб захисту порушеного права, який не передбачений ані Законом (стаття 102 Земельного кодексу України), ані договорами від 17.08.2015 та від 29.11.2016, оскільки порушення власником сервітуту умов користування сервітутом є підставою для припинення саме сервітуту, а не договору, яким він встановлений.
3 Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1 У касаційній скарзі перший заступник керівника Рівненської обласної прокуратури (далі - прокурор) просить скасувати вищевказані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
3.2 В обґрунтування касаційної скарги прокурор посилається на неправильне застосування судами норм матеріального, а саме: статей 98, 102, 164 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статті 406 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 1, 23, 66 Лісового кодексу України, статті 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», і порушення норм процесуального права, а саме: статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Сервисы для юристов