ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 447/2108/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
розглянувши заяви Приватного підприємства "Фірма Сомгіз" і фізичної особи-підприємця Даниловича Андрія Петровича про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат
при розгляді касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Клен"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.02.2026, рішення Господарського суду Львівської області від 24.03.2025 і додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2026 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клен"
до Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області, фізичної особи-підприємця Даниловича Андрія Петровича, Приватного підприємства "Фірма "Сомгіз",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, - Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, фізична особа-підприємець Данилович Уляна В`ячеславівна,
про скасування рішення, визнання недійсним та скасування результату земельного аукціону, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,
В С Т А Н О В И В:
1. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.04.2026 у справі № 447/2108/19 касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Клен" (далі - ТОВ "Клен") на постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.02.2026 і рішення Господарського суду Львівської області від 24.03.2025 у справі № 447/2108/19 закрито; касаційну скаргу ТОВ "Клен" на додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2026 у цій справі залишено без задоволення, а додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2026 у справі № 447/2108/19 - без змін.
2. Від Приватного підприємства "Фірма "Сомгіз" (далі - ПП "Фірма "Сомгіз") 23.04.2026 надійшла заява про відшкодування витрат за надану правничу допомогу у суді касаційної інстанції у сумі 15 000,00 грн.
3. У відзиві на касаційну скаргу фізична особа-підприємець Данилович Андрій Петрович (далі - ФОП Данилович А. П.) повідомив суд, що очікує понести витрати на правову допомогу у зв`язку із розглядом справи в касаційній інстанції у розмірі 20 000,00 грн, та зазначив, що докази понесення таких витрат будуть надані в суд касаційної інстанції у встановлений законом строк.
4. Від ФОП Даниловича А. П. 01.05.2026 надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у справі в суді касаційної інстанції у сумі 26 400,00 грн.
5. Від ТОВ "Клен" надійшли заперечення на вказані заяви відповідачів про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу.
6. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.05.2026 прийнято до розгляду заяви ПП "Фірма "Сомгіз" і ФОП Даниловича А. П. про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у цій справі в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
7. Дослідивши вказані заяви відповідачів про ухвалення додаткового рішення, Верховний Суд зазначає таке.
8. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
9. За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
10. Згідно з частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
11. У частині 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України установлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
12. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
13. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
14. Згідно з положеннями частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
15. Разом із тим, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Сервисы для юристов