П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2014 рокум. Київ
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:
головуючогоБарбари В.П., суддів:Балюка М.І., Берднік І.С., Гуля В.С., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Колесника П.І., Потильчака О.І., -
за участю представників
приватного акціонерного товариства «Креатив» - Іванова С.І.,
Істенд Інтернешнл ЛЛС, США - Олексіюка М.В., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву приватного акціонерного товариства «Креатив» (далі - ПрАТ «Креатив») про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 30 червня 2011 року у справі № 64/366-10 за позовом Істенд Інтернешнл ЛЛС, США до ПрАТ «Креатив», товариства з обмеженою відповідальністю «РБП «Промстройстандарт» (далі - ТОВ «РБП»Промстройстандарт») про стягнення заборгованості за договором у розмірі 1 086 000,00 доларів США
(8 611 980,00 гривень), -
в с т а н о в и л а:
Істенд Інтернешнл ЛЛС, США (далі - позивач) звернулося з позовом до ПрАТ «Креатив» (далі - відповідач-1) про стягнення 1 086 000,00 доларів США та ТОВ «РБП «Промстройстандарт» (далі - відповідач-2) про стягнення боргу як солідарного боржника 100 000,00 гривень. У подальшому позивач звернувся із заявою про уточнення позовних вимог, у якій відмовився від позовних вимог до відповідача-2 та просив стягнути з відповідача-1 суму авансового платежу в повному обсязі в розмірі 1 086 000,00 доларів США.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідно до умов контракту позивач здійснив передоплату в розмірі 1 086 000,00 доларів США, однак відповідачем-1 поставку не виконав, чим, на думку позивача, порушив вимоги статей 655, 692 та 693 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Відповідач-1 проти позову заперечував, оскільки, з його слів не мав фактичної можливості виконати свої зобов'язання за спірним контрактом через те, що за умовами контракту місце куди потрібно доставити товар (станцію переходу державного кордону України), сторони мали узгодити у додаткових угодах до контракту. Однак доказів укладання таких угод, в яких містилися б необхідні відомості щодо поставки товару, позивачем не надані.
Рішенням господарського суду Харківської області від 21 грудня
2010 року позов задоволено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
9 березня 2011 року рішення господарського суду Харківської області від
21 грудня 2010 року скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Постановою Вищого господарського суду України від 30 червня
2011 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від
9 березня 2011 року скасовано, рішення Харківського господарського суду від 21 грудня 2010 року залишено в силі.
В основу постанови касаційної інстанції покладено висновки про те, що відповідно до умов контракту позивачем було здійснено передоплату в розмірі
1 086 00,00 доларів США, що підтверджується довідкою про сплату в банку, цей факт також було встановлено у рішенні суду першої інстанції у спорі між цими ж сторонами, але водночас було з'ясовано відсутність доказів про здійснення поставок з боку відповідача-1 на виконання спірного контракту. Таким чином, на думку суду касаційної інстанції, порушено вимоги статей 655, 692 та 693 ЦК України.
ПрАТ «Креатив» у порядку статті 11119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) подало заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 30 червня 2011 року у справі № 64/366-10 з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції статей 530, 612 та 613 ЦК України у спірних правовідносинах.
В обґрунтування неоднаковості застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права заявник надав копію постанови Вищого господарського суду України від 4 квітня 2012 року у справі
№ 2/5005/6544/2011, в якій висловлено правову позицію про те, що оскільки замовником порушено умови договору, у підрядника, з огляду на приписи статей 612 та 613 ЦК України, не виникло обов'язку продовжувати та закінчувати передбачені договором роботи, що унеможливлює задоволення позову як у частині стягнення грошової суми, так і в частині стягнення штрафних санкцій.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 14 квітня 2014 року у справі № 64/366-10 відновлено строк на подання заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 30 червня 2011 року у цій справі та вирішено питання про допуск зазначеної справи до провадження Верховного Суду України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши викладені у заяві доводи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з нижченаведених підстав.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).
Сервисы для юристов